Читати книгу - "Назад - це теж напрямок, NatKo"

 —  Якби ти це ще до ліжка приніс, то я б тебе взагалі розцілувала, — Ксю заглядає через плече.

  — Якщо це допоможе тебе нагодувати, то йди в ліжко.

 — Тебе за язика ніхто не тягнув, — Оксана танцюючим кроком рухається в сторону своєї кімнати. — Там є піднос. На горі.

У верхній шафці знаходжу дерев'яний піднос. Якраз ідеальний для тарілки з бутербродами та двох чашок кави. Беру його на руки і йду слідом за рудою. Вона вмостилась з Джипсі на ліжку, удаючи королівську особу.

— Вибач, пеньюар з кружевами в брудній білизні валяється, — сміється. 

Вдвох вмощуємося на ліжку, а піднос я ставлю між нами. Терпляче чекаю, поки Оксана зробить фотографію для сторіс. Авжеж вона відмічає мене і змушує зробити репост до себе. Потім подаю подрузі один бутерброд і стежу, щоб вона його з'їла. Хоча б відкусила. Перша частина місії виповнена успішно. Залишилась ще друга — щоб подруга не побігла одразу до туалету, щоб позбутися калорій. 

— Кажи вже, — помічаю, що Ксю дивиться на мене.

— Фо? — звук виходить нечітким через бутерброд в роті.

— В тебе на лобі написано, що ти хочеш щось сказати.

— Добфе, — намагаюсь ковтнути швидше, — ти обіцяла, що ми поговоримо про твій стан.

— Який же ти впертий, — пускає очі під лоба, — добре. Питай.

— Розкажи мені, що сталось після того як ти порвала з Віталіком. І чому ти…ти не кинула себе мордувати голодом?

Сподіваюся, що я дотримуюся правил як правильно розмовляти з людиною про анорексію. 

— Ну, я схудла, тому що зрозуміла, що мені не подобається те, як я виглядаю, — Ксю дивиться на бутерброд, як на ворога народа та одночасно найбажанішу річ на світі. — Після розставання з Віталіком…ну, мені дуже хотілось йому показати, що він втратив.

— Але ти ж розумієш, що зробила саме те, що він хотів? — згадую високого чорнявого хлопця і знову відчуваю дике бажання вмазати йому.

— Ага, — нарешті вона відкушує ще один шматок, щоб дати собі час напевно. — Але ну…мені здавалось, що він все-таки має рацію. Ну і після того я зрозуміла, що на таку фігуру, як в мене, пройшла вже мода. Тому вирішила трошки схуднути.

— Трошки?! 

— Ну, це ж добре для здоров’я, — знизує плечима. — У мене зараз шлунок став менший, це ж добре. Я читала, що якщо їсти менші порції, то шлунок стискається, і потім ти вже не жреш, як свиня.

— Але ж ти зовсім не їси з того, що я бачу.

— Так зараз жарко, та й у мене не такий апетит, як був раніше. 

— Ксю, їсти солодке — не злочин.

— Тобі добре казати, ти — хлопець, в тебе швидкий метаболізм, — подруга відкладає бутерброд. Поганий знак. Треба перевести тему. 

— Але ж ти гарна. Диви, скільки в тебе цікавих друзів! І здається мені, що люблять вони тебе не за зовнішність.

— Ага, тільки чогось хлопці є у всіх, крім мене, — фиркає. 

— Наявність хлопця або дівчини не говорить про те, яка ти людина, — ніколи не був спритним філософом.

— Але наявність хлопця або дівчини говорить про те, подобаєшся ти комусь чи ні, — як же з нею важко говорити. Як горохом об стіну.

— Тобто, хочеш сказати, що я нікому не подобаюсь? 

— Ні…це інше, — Ксюша ніяковіє, а я розумію, що в неї починають закінчуватись аргументи. 

— Ксю, зрозумій ти, тебе не будуть любити, поки ти сама не полюбиш себе, — я знову повертаюсь до цитат з Фейсбуку. 

— Це легко говорити, коли ти гарний актор…

— Який не знає чи хоче чим займатись, але крім акторства нічого не вміє? — закінчую за неї. 

— Ти думаєш, я вмію? — Ксю зітхає. — Я поїхала сюди вчитись, щоб просто перебратись до великого міста. А зараз я працюю в грьобаному манікюрному салоні. І мій єдиний талант там — це впарювати клієнтам додаткові послуги і виставляти гарні фоточки в профіль.

— Ну, бачиш! Адже це ціль всіх продаж. Просто впарити, заробити гроші, змусити клієнта повернутись. І ніфіга собі гарні фоточки. Те, як ти фоткаєш…це просто неймовірно! Навіть зараз. Я бачу бутерброд і каву. Але ти через знімок показала світло, гарний ракурс, навіть, як добре ця таця пасує під постільну білизну. Думаєш, кожен так може?

Але бачу, що наша розмова заходить в глухий кут. Я намагаюся повернутися до теми анорексії, а Оксана намагається від цього втекти. Є в неї ще один талант — тисяча й одна відмазка на всі випадки. Але одна новина все ж хороша — пів бутерброда руда з’їла. Тепер треба пильнувати, щоб вона не пішла в туалет. Як це зробити ще не придумав, але я ж актор — зімпровізую. 

— Ксю, ти завжди можеш зі мною поговорити, — просто беру подругу за руку. — Як колись, так і зараз. Ти можеш мені говорити найдурніші речі, навіть якщо це повна маячня. Я тебе все одно зрозумію, бо ти мене завжди розуміла. А я навіть не побачив, що тобі погано. Навіть не думав, що тобі потрібна допомога. 

— Я не хотіла, щоб ти бачив мене слабкою, — Оксана присувається ближче і кладе голову мені на плече. — Думала, що схудну і відразу стану класною. Повернусь до Інстаграму з новою зовнішністю. І всі одразу мене полюблять.