Читати книгу - "Одного разу в хірургії , Ягода"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Сьогодні я пізнала ще одну сторону Олега і ні капельки не пожаліла про свій зухвалий вчинок .Цієї ночі Олег був і ніжний і пристрасний водночас .Його солодка кара закінчилася лише під ранок .
Зараз на годиннику перша дня ,а я лежу і милуюся своїм коханим карателем .Тіло віддає легеньким болем ,але це приємний біль ,який нагадує про нічні "солодощі " .
Попри те ,що ця ніч була безсонна я не почуваюся втомленою ,а навпаки бадьорою і готовою до нового дня .
Сьогодні я взяла вихідний і маю йти на прийом до гінеколога.Потрібно здати всі аналізи і пройти огляд і УЗД .І якщо аналізи я не боюся здавати ,то на огляд до жіночого лікаря іти страшнувато .Так ,я лікар і боюся гінекологів .А це все тому ,що у мене був поганий досвід знайомства з таким спеціалістом.
Попри те ,що я боюся цього огляду на кріслі ,я все одно хочу піти, щоб впевнитися ,що там все добре .Я дуже давно була на такому огляді ,тому потрібно перевіритися для себе.
На прийом я записана до Жанни Василівни - це моя нова колега. Вона прийшла працювати до нашої лікарні не так давно і зарекомендувала себе як хорошого спеціаліста.Жанна Василівна - приблизно моя ровесниця , з добрими карими очима і милою посмішкою,від неї віє теплом .Я особисто з нею не знайома ,лише бачила пару разів до того як потрапила в аварію ,тому і не встигла познайомитися .
Прийом у мене на третю годину ,тому часу не так і багато. Як би мені не хотілося вилазити з коханих обіймів ,але все таки життя змушує .Обережно забираю ведмежу лапу ,яка притиснула мене до гарячого чоловічого тіла і прямую до ванної кімнати робити з Кузі щось схоже на людину .
Через пів годинки я вже сижу за столом і чекаю на свою каву ,яку саме готує мій дорогоцінний чоловік. Він знає мою любов до кави ,тому щоранку мене пригощає .
Олег також сьогодні на роботу не іде,взяв вихідний ,бо дуже хоче піти зі мною до лікаря . Каже ,що хоче побачити нашого малюка .Я тільки радію його бажанню. Він мені дуже потрібен поруч у такі моменти .
-малюк ,ти чого?-питає мене беручи за руку ,коли ми їдемо до лікарні ,-я вже декілька разів до тебе звертаюся ,а ти дивишся в одну точку і не відповідаєш.З самого ранку якась смикана ,тебе щось хвилює? Поділися зі мною,мені це важливо ,може я зможу чимось допомогти .
Деколи я заздрю сама собі .Мені дістався найкращий чоловік.Я стала занадто самостійною і не звикла ділитися своїми проблемами і страхами ,тому про мій страх жіночого лікаря Олег не знає.
-ти зможеш мені допомогти ,якщо просто будеш поруч,-швидко цьомкаю його у губи і продовжую,-річ у тім,що я боюся гінекологів .Я не боюся всіх лікарів ,бо і сама лікар, але саме гінекологів боюся до трусячки в колінах .Колись давно,ще в підлітковому віці ,мама повела мене на перший огляд до не надто приємної жіночки ,яка зробила мені страх до людей цієї професії. І тому я боюся сьогоднішнього огляду ,-я закінчила розповідь і опустила погляд на тремтячі руки на моїх колінах .
-якщо тобі буде краще,коли я буду поруч ,то я готовий ходити з тобою на кожний огляд ,-від піднімає пальцями моє підборіддя так ,щоб я дивилася у його прекрасні очі кольору моря ,-тільки давай ти не будеш так хвилюватися .Я впевнений , що Жанна Василівна не зробить тобі боляче .Все буде добре . Я завжди буду поруч і ось так триматиму твою тремтячу долоньку у своїй ,-одразу демонструє.
Відчуття його теплої руки дає мені впевненість і страх трохи відступає,але лише до того моменту,поки ми не наближаємося до заповітного кабінету.Я мимоволі стискаю руку Олега сильніше ,а він цілує мене в скроню і ми заходимо .
Першою на очі потрапляє гарна жінка моїх років - Жанна Василівна .
-добрий день ,Ви Вікторія Завгородня ,-питає медсестра .У відповідь я лише киваю і вже свердлю поглядом шторку за якою знаходиться крісло для огляду.Я вказала прізвище Олега ,хоч ми ще не розписалися .Мені здається ,його прізвище пасує до мого імені.
Ми ще трохи поговорили з моїм гінекологом про мій стан і скарги .
-тоді давайте розпочнемо огляд ,-сказала моя лікар ,а в мене навіть мурашки ожили і побігли по тілу .
-я поруч ,не хвилюйся ,все буде добре.Якщо тобі буде страшно просто стискай мою руку, добре? - Олег прошепотів мені на вушко і легенько поцілував у губи. Я лише кивнула йому у відповідь.
Огляд тривав не довго і боляче також не було. Виявляється , боятися не було чого ,але мій мозок думав інакше .Олег всяко показував ,що він поруч : цілував пальчики ,спітнілу долоньку , обережно стискав мою руку .Я йому дуже вдячна за те ,що був поруч .
-ну що ж ,тут все прекрасно .Тепер ідемо на УЗД .
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одного разу в хірургії , Ягода», після закриття браузера.