Читати книгу - "Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Теща:
– Що б мені зробити, щоб схуднути?
Зять:
– А ви, мамо, рухайте головою набік, зліва направо і навпаки…
– Чи ж то поможе… А коли рухати?
– Коли вас до столу припрошують…
Зять:
– Мамо, вам же лікар сказав, що маєте їсти легенькі салати, черствий хліб, пити узвар – тоді лиш схуднете!
– А я, синку, те все їм.
– Треба, мамо, те їсти замість обіду, а не перед обідом!
Вона:
– Тато сказав, що після шлюбу візьме на себе половину наших витрат!
Він:
– Прекрасно! Треба найти ще когось, щоб покривав другу половину.
– Як ваш шлунок, Олексіївно?
– Такий, як і мій зять. Все бере, але нічого не віддає…
Старий астролог навчає молодого:
– Ніколи не будь категоричним. Пам'ятаєш вибори нашого мера? Так от, коли він до мене звернувся, я йому сказав, що якщо діятиме наполегливо, активно, долатиме труднощі – бажане здійсниться: все залежить тільки від тебе…
Опісля приходить до молодого астролога крутелик і запитує:
– Коли вже моя теща дуба дасть?
– Якщо діятимеш наполегливо, активно, подолаєш труднощі – бажане здійсниться. Але все залежить тільки від тебе…
– Дмитре, чому до тещі не поїхав? Ти ж обіцяв картоплю посадити…
– Не зміг! Загадав у понеділок поїхати у вівторок. Подивився у середу, що у четвер не зможу. Чого ж їхати в п'ятницю, коли субота й неділя вихідні?
Іде Микита з ярмарку возом. Віжки намотав на руку, дрімає. Петро стоїть під тином, гукає:
– Микито, ти ж із тещею їздив, куди її подів?
– Ат… Спить на возі.
– Та ж на возі нікого немає!
– Ага! Тепер то я вже точно знаю, що це так на гребельці у воду булькнуло!
Приїхала невістка до свекрухи вперше на село.
– Візьми стілець і видої корову, – каже свекруха.
Через деякий час невістка повертається:
– Корова мене не слухає! Хоч ти стріляй, а на стілець сідати не хоче!
Зять, учений агроном, гостює у тещі.
– Скажи, сину, от картопля у мене в одному місці дрібна родить, а в іншому велика… Як би так, щоб тільки велика родила?
Порадив зять як садити, місцями міняти, сортувати тощо. Наступного року запитує:
– Ну як картопля, мамо?
– Ой, синку, біда та й годі!
– Що, не допомогли мої поради?
– Та допомогли. Картопля одна в одну – гарна… Тільки ж тепер малої для поросят немає, а великої давати жаль…
Залишила свекруха невістку господарювати, а сама поїхала на кілька днів родичів провідати. Повернулася, запитує:
– Ну як тут?
– Та все нічого, тільки кури перестали нестися… Але я їм помстилася!
– Як?
– Півня зарізала!
Перевернув Іван на дорозі воза з сіном. Поруч шинок. Кличе Іван Петра, щоб той допоміг підняти.
– А пива поставиш? – питає Петро.
– Поставлю.
– То вже. Бо потім відмовиш.
– Та тесть буде гніватись.
– Що тесть! Пішли.
Випили пива.
– Ходімо, Петре. Підсоби.
– Давай ще по одній.
– Кажу ж тобі, тесть буде гніватись.
– Ти вже так тестя боїшся? Де ж він?
– Та лежить під возом…
– Чому два дні не був
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
