read-books.club » Дім, Сім'я » Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації 📚 - Українською

Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

254
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації" автора Стурла Пілськог. Жанр книги: Дім, Сім'я / Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 31 32 33 ... 44
Перейти на сторінку:
за якийсь час із цієї суміші виділиться нітрат калію, речовина, більш відома як селітра. До того як у ХІХ столітті запустили промислове виробництво зброї, вона була необхідною складовою пороху в ручній зброї та гарматах.

Через те, що сеча вимиває так багато шлаків, ми можемо її використовувати для діагностики захворювань. Найвідоміша хвороба, яку можна виявити через сечу, – цукриця, diabetes mellitus. Два найбільш типові симптоми цієї хвороби – те, що пацієнт продукує багато сечі й що ця сеча містить багато цукру. Про високий уміст цукру вміли дізнаватися ще задовго до того, як з’явилися методи хімічного визначення його рівня, – сеча була солодка на смак! Ще за часів середньовіччя в лікарів були діаграми, які описували запах, колір і смак сечі. Зважаючи на ці відомості, вони могли встановлювати цілу низку діагнозів. Щоправда, згодом виявилося, що практично всі вони були хибними, окрім одного, і цим правильним діагнозом був діабет. 1674 року англійський лікар Томас Вілліс описав смак сечі діабетика як «приємно солодкавий, ніби до неї додали меду або цукру».

Інші лікарі шукали, очевидно, більш приємних способів установлення діагнозу. Приміром, давні єгиптяни використовували більш щадний до лікарів метод: вони залишали аналіз сечі мурахам. І мудрі комахи швидко й безпомильно обирали солодшу сечу.

Окрім смаку, запах і колір сечі також можуть дати нам важливу інформацію про стан організму. Сеча отримує свій характерний колір від речовини уробілін, яка утворюється шляхом розкладання, зокрема, червоних кров’яних тілець, а опісля вимивається крізь нирки як шлак. Забарвлюючи сечу в темно-жовтий колір, організм каже нам, що час потягнутися до пляшки з водою.

Прозора як вода сеча теж не обов’язково є однозначно позитивною ознакою. Ми схильні так уважати, оскільки організм, цілком очевидно, має більш ніж достатньо рідини на своєму борту. Прозора сеча є також значно меншим сигналом тривоги, ніж темна і концентрована, і надлишок рідини в організмі переважно не є великою проблемою. Однак якщо людина мочиться великою кількістю світлої сечі впродовж тривалого часу, організм втрачає багато солей і мінералів, і це як крайній наслідок може призводити до найрізноманітніших проблем – нудоти, судом і неритмічного серцебиття. Тому наша мета – сеча слабко або виразно жовтого кольору.

Як ми розуміємо, є вагомі підстави одним оком пильнувати за сечею. І позаяк ми продукуємо впродовж життя трохи менше як чотири мільйони літрів сечі, маємо достатньо можливостей із нею познайомитися. Якщо поглянути на всі сфери, де її застосовували і де вона досі застосовується, не дивно, що сечу назвали золотистою нафтою.

Сеча як засіб від спраги

Якщо ти опинився серед пустелі й в автівці не залишилося бензину або верблюд зламав кісточку, потреба в рідині швидко дається взнаки. У такій ситуації не буде неприродно розглянути можливість скористатися із водної станції власного організму.

Сеча майже на 95 % складається з води. То чи не слід було б в аварійних ситуаціях мати можливість її пити, щоб утамовувати спрагу і запобігати зневодненню? Ні. Залишкові відсотки містять багато солей, яких організм позбувається. Якщо ми питимемо сечу, незабаром матимемо надлишок солей у крові. Витримувати такий надмір ми не можемо. Тоді організм почне видобувати воду із м’язів та інших тканин, щоб розрідити кров. У результаті ми будемо ще більше зневоднені, а життєво важливі функції, як-от циркуляція крові та функціонування головного мозку, швидко зірвуться. Тобто ковток сечі зможе ненадовго вгамувати спрагу, проте насправді прискорить смерть. Це, зрештою, те саме, через що не можна запобігти смерті від спраги в океані, п’ючи морську воду.

Розділ 12. Від колиски до могили

Мене не обходить сексуальне життя інших, допоки вони не роблять це на вулиці й не лякають коней.

Оскар Вайльд

Побутує думка, що чоловіки частіше думають тією голов(к)ою, що в них на кінці пеніса, аніж тією, що на плечах. Це питання дискутабельне, та все ж наукові дослідження свідчать про те, що таке твердження не зовсім безпідставне. Чоловікам, яких просять розв’язати складні завдання одразу після сексу з привабливою жінкою, це вдається гірше, ніж тим, у кого такої зустрічі не було. Сама лише розмова по телефону із жінкою, про яку ми думаємо, що вона гарна, впливає на нашу здатність мислити логічно. І хоч ми буквально пенісом не думаємо, на нас усе ж певною мірою впливають інстинкти, які ним керують.

Тож пеніс має велике значення в житті більшості чоловіків. Однак його роль з віком змінюється. У плода ерекція забезпечує належний розвиток пеніса, тоді як стоячий пісюн підлітка має цілком іншу мету. Те, як чоловічий статевий орган впливає на життєвий шлях свого власника, відрізняється від чоловіка до чоловіка і від суспільства до суспільства. Водночас завжди можна знайти певні подібності.

Фройд показав шлях

До того як Фройд опублікував 1905 року свою працю «Психологія сексуальності», побутувала думка, що діти – істоти асексуальні. Уважали, що почуття, думки та дії, пов’язані із сексуальністю, з’являються через тривалий час після настання статевого дозрівання. Фройд увірвався як порив вітру і розхитав усталені підвалини. Згідно з його переконаннями, сексуальність притаманна чоловікам і жінкам від самого народження. Далі вона розвивається і до настання дорослого віку проходить різні фази. Багато постулатів Фройда нині викинуто на психологічний смітник. Це стосується, наприклад, ідеї про те, що дитина завжди має підсвідомі сексуальні почуття до того з батьків, хто має протилежну стать, що більше відомо як Едипів комплекс. Та все ж його теорії про людину як індивіда, сексуального від народження, витримали випробування часом. І справді, важко уявити ситуацію, коли хлопець-підліток прокидається одного ранку і раптом усвідомлює, що пісюн не лише для того, щоб ним пісяти.

Пісюн у хлопчика і піся в дівчинки

Коли трирічна дитина тулиться геніталіями до дивана або скидає із себе одяг на родинному святі й хапає тітку за цицьки, така поведінка є частиною природного сексуального розвитку. І хлопчики, і дівчатка здатні отримувати оргазм ще до того, як їм виповниться рік. Часто це не трапляється, а коли стається, то є частиною гри і пізнання власного тіла. Коли маленький хлопчик говорить про приємний лоскіт у пісюні, то за цим немає жодних свідомих думок. Так само як однорічний малюк прагне дослідити свої іграшки й оточення, він має інтерес і до власного тіла. Пеніс є одним із найбільш захопливих об’єктів для дослідження, і це поширюється і на трирічних, і на тринадцятирічних, і на тридцятирічних. Тож слово «сексуальність» у контексті дитини, підлітка і дорослого сприйматиметься по-різному.

Минає небагато часу, перш ніж діти починають досліджувати таємниці людського тіла разом, тому зовсім не дивно, що поняття «гратися в лікаря» зустрічається в багатьох мовах і культурах. Здебільшого це здорова і безпечна гра, яка розширює знання дітей про власне тіло, а в перспективі зможе поглибити розуміння того, як інші відчувають тіло і сексуальність.

Сексуальність є досить абстрактним поняттям, коли йдеться про розвиток дітей до віку статевого дозрівання. У цей період ідеться насамперед про усвідомлення власного функціонування як сексуальних істот. Найкраще, чим можуть долучитися на цьому етапі дорослі, – створити комфортне безпечне середовище для розмов на ці теми і, не

1 ... 31 32 33 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"