Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

Хлопчик, дівчинка чи щось цілком інше?

У віці від двох до чотирьох років ми починаємо ідентифікувати себе як хлопчика або дівчинку – у нас розвивається статева свідомість. На початку життя «хлопчик» і «дівчинка» для нас змінні поняття. Дворічний малюк усвідомлює, що він хлопчик, але не бачить жодних причин, що перешкоджали б йому стати дівчинкою через два тижні. І лише коли нам три-чотири роки, ми розуміємо, що стать – відносно сталий стан.

Про статеву свідомість в історичній перспективі говорили так: ти хлопчик або дівчинка, бо в тебе є пеніс або вагіна. Таке розуміння змінюється. І ще в дошкільний період діти можуть відчувати, що тіло, з яким вони народилися, не пасує до статі, з якою вони себе ототожнюють. «Народитися не в тому тілі» – цей вислів став поширеним поняттям, і це питання спричиняє багато дискусій в останні роки.

Сприйняття статі можна описати, зважаючи на три поняття.

Коли ми говоримо про гендерні ознаки, ідеться про видимі для нас зовнішні характеристики, зовнішні статеві органи, як-от пеніс і вагіна. При народженні їх використовують для визначення малюка як хлопчика або дівчинки. Інколи народжуються діти, стать яких навіть після народження неможливо точно встановити. У Норвегії з таким дефектом щороку народжується від десяти до п’ятнадцяти дітей. Раніше їх поділяли на дві групи. До однієї належали народжені із чоловічими і жіночими статевими органами, – це явище називають гермафродитизмом, або подвійною статтю. До іншої групи – ті, у кого був один комплект статевих органів, але неможливо було визначити, чи це пеніс, чи вагіна, – це називається інтерсексуальністю. Згодом щодо обох груп перейшли на більш нейтральний термін – діти з невизначеними статевими ознаками.

Гендерна ідентичність визначає стать, з якою індивід себе ототожнює, незалежно від гендерної репрезентаціїї (гендерних ознак). Здебільшого гендерна ідентичність і гендерні ознаки збігаються, проте не завжди. Дехто досить швидко усвідомлює, що «карта не відповідає місцевості». Дехто цілковито впевнений, що народився не в тому тілі, тоді як інші час від часу почуваються то чоловіком, то жінкою. Довго це вважали патологічним станом у психіатрії, із відповідними методами діагностики та пропозиціями щодо лікування. Зараз ми більше схильні дивитися на це як на природні варіанти традиційної гендерної ідентичності.

Гендерні ролі передбачають суспільний погляд крізь призму культури і традиції на статі й на те, які ролі притаманні жінкам і чоловікам. У цій сфері спостерігаються неймовірні відмінності в різних культурах і країнах. У нашому західному суспільстві межі між гендерними ролями значною мірою стерлися, тож для нас природно, що і жінки, й чоловіки можуть брати на себе більш-менш однакові ролі.

Від Шекспіра до пісенного конкурсу «Євробачення»

До Норвегії це явище – чоловіки, перевдягнуті в жінок, – вперше прийшло 1986 року, коли Кетіл Стоккан разом із дрег-гуртом Great Garlic Girls переміг у фіналі пісенного конкурсу в Норвегії. Тимчасом традиція із перевдяганням чоловіків у жіночий одяг була відома багатьма століттями раніше. У певних випадках це було зумовлено законами і релігійними табу. За часів, коли Шекспір ставив свої п’єси в лондонському театрі «Глобус», присутність жінок на сцені суворо заборонялася. Тому чоловіки були змушені грати жіночі ролі. Припускають, що слово drag («тягнути») походить від того, що актори-чоловіки скаржилися на необхідність тягати за собою по сцені важкі сукні. Згодом дрег-королеви асоціювалися переважно з гомофільним андеґраундом, що творив поп-музику, особливо в США, де на той час було заборонено все, крім гетерофільності.

Коли пуп’янки розпускаються

Існує тенденція романтизувати вік статевого дозрівання на відстані. Ми пам’ятаємо першу закоханість, перший поцілунок і перші обережні кроки у світ сексуальності. Тим часом про прищі, мутацію і спонтанні ерекції, що з’являлися, мов Пилип із конопель, схильні забувати. Уже не кажучи про те, як жорстоко тебе відшило кохання твого життя, у що в той момент ти свято вірив.

Прийнято вважати, що хлопці вступають у вік статевого дозрівання, коли їхні сім’яні залози досягають об’єму 4 мілілітри. Само собою зрозуміло, що ніхто не ходить і щодня не робить замірів, та для власника яєчок стає цілком очевидним, коли вони починають роздуватися. Більшість норвезьких хлопчаків вступає у вік статевого дозрівання між дев’ятьма і тринадцятьма роками, в середньому в дванадцять. Як відомо, дівчата трохи випереджають хлопців, і в них статеве дозрівання настає на два роки раніше.

Статевим дозріванням керують наші гормони. Усе починається з того, що дві ділянки головного мозку – гіпоталамус і гіпофіз – разом працюють над продукуванням специфічних гормонів. Ці гормони починають активно стимулювати сім’яні залози, які у відповідь збільшують продукування тестостерону. Коли ця машина запущена, вороття назад немає, і можна починати з нетерпінням очікувати настання зрілості організму, що змінюється з дня в день.

Коли сік стікає з кори

Статеве дозрівання не лише змінює вигляд тіла, воно також повністю перекапущує наші думки і пріоритети. Циці сусідської дівчини із цікавинки перетворюються на те, що заполоняє всі думки більшу частину доби. Секс, із якого до цього часу в кращому випадку гигикали, стає тим, що нестерпно хочеться спробувати.

Такі віддчуття рідко з’являються зненацька. Більшість уже ознайомилися з темою раніше, на уроках культури сексуальності в школі, через інтернет і розмови з друзями та сім’єю. Нова епоха відкритості цих тем сприяє більшій, ніж раніше, готовності хлопців і дівчат до нового етапу в житті. Однак коли про це слухаєш – це одне, але зовсім інше, коли ти відчуваєш, що не лише організм, а й мозок раптом змінюється, а разом з ними змінюється і сприйняття світу. Зміни в мозку такі само великі, як і видимі ознаки статевого дозрівання. Особливо помітно те, що відбувається із лобовою часткою, яка, зокрема, відповідає за контроль почуттів. Як відомо, підлітки не є найбільш стабільними у своїх почуттях і стосунках з людьми, а причина цього значною мірою полягає в масштабному розвитку, який відбувається в цій частині головного мозку. Лобова частка тісно співпрацює із лімбічною системою. Тут виникає багато почуттів, які контролює лобова частка, такі як радість, страх, роздратування і голод. Лімбічна система також зазнає постійних змін і розвитку під час статевого дозрівання. Ми багато в чому завдячуємо цій системі тим, що вижили і збереглися як вид. Вона визначає, коли нам битися, коли тікати, коли їсти, а коли займатися сексом. У віці статевого дозрівання останньому пункту в переліку приділяється щоразу більша увага.

Від хлопчика до чоловіка

Народитися хлопчиком у місті-державі Спарті – це не Сіркові муху з’їсти. Одразу ж після народження новонароджених віддавали на інспектування солдатам. Якщо хлопчика оцінювали як слабкого, його скидали зі скелі. Спарті не потрібні були слабкі чоловіки. Ті, кому було даровано життя, залишалися дітьми до виповнення семи років, після цього дорога була одна – в армію. Тут хлопчиків тренували до дванадцяти років. Після цього наставала пора першого великого тесту: хлопців самих відправляли в дику природу, давши з собою лише спис і плед. Якщо хлопцеві вдавалося вижити самому впродовж місяця, його вважали чоловіком, і він міг зайняти своє гідне місце серед гордих воїнів Спарти. Найкращих брали в Криптію – елітне військо Спарти. Щоб вступити в такий загін, хлопці мусили пройти нове, значно жахливіше випробування. У межах заданого часового проміжку вони повинні були вбити якомога більше