Читати книгу - "Ставка ненависть, Стефанія Лін"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Тінь… — повторюю. — Отже, спроби все зіпсувати й змусити ненавидіти тебе, канули у буття?
Деймон всміхається. На мене дивиться, хоча мій погляд спрямований на далекі вогні великого міста.
— Мушу зізнатися, що тут ти мене явно переграла. Втім, чого варто очікувати від демониці?
— Озвався диявол, — хмикаю.
— Мене так і називали в коледжі. Взагалі-то усіх нас: я, Колін, Еван — “Тріо дияволів”.
— Як поетично. Страху, певно наганяли?
— Вірно.
Несподівано Поузі припиняє розтирати пальці, обіймає за плечі та притягує до себе.
— Ми були грозою міста. Зламані хлопчики власними батьками, обов'язками та нездійсненними мріями.
— Я знаю, що твоя кар'єра футболіста припинилася після травми…
— Вона ніколи мені й не світила, — гірко всміхається. — Дякую тобі, Ліліт.
— За що?
— За те, що ти є. Ти мій перший, певно і єдиний, друг. Після Евана, Лілі та Коліна. Але вони далеко, а ти тут… Дійсно моя тінь. Тому я кажу, що належиш мені. Своє я захищаю. Той, хто зробив це з тобою, заплатить.
— Отже, я дійсно маю статус друга?
— Подруги, — виправляє.
— Це щось змінює?
Деймон спрямовує погляд на мене. Я не бачу важкості у темно-синіх очах, але відчуваю її.
— Це змінює все.
— Добре. Я не проти бути твоєю подругою.
До ранку ми сидимо у мовчані. З Деймоном завжди легко було не розмовляти. Він та людина, поруч з якою тиша не видається важкою, напруженою чи в'язкою. Смішно, бо в усьому іншому Деймон таки важкий та складний. Всі його рішення базуються на жорстокості, хіба питання не стосується Айли. Всі його дії спрямовані на холодний прорахунок у бізнесі, вигоду та гроші. Я не виню його за те, який він, адже Леонард Поузі зробив це із власним сином. А потім життя… Травма, проблеми з Айлою, неприйняття його справжнім іншими людьми. Ніхто не вміє бачити крізь фасад Поузі. Їм банально лінь. Значно простіше вважати Поузі холодним виродком який робить гроші на рівному місці й одним поглядом змушує навіть старших чоловіків бути слухняними вівцями. Ніхто не бажає розгледіти рани на його душі, які очевидні для мене. Ніхто не може повірити у те, що цей хлопець, якому лише двадцять сім, пройшов пекельний шлях до сьогодення. Айла, до прикладу, досі грає з ним. Батько досі контролює й керує, попри те, що звалив на плечі сина велику компанію. Друзі далеко. Партнери лише партнери. І серед цього всього хаосу я, дівчинка з бідного району Нью-Йорка, з хворою сестрою, котра бачить значно більше. Тільки мене не бачить Деймон.
Безсумнівно, тішить, що він вважає своєю подругою тепер й планує захищати, як робив і до цього. Тільки мені недостатньо цих крихт. Я бажаю усього Деймона. Такого яким є: справжнього, холодного, жорстокого. Я кохаю усього Деймона, яким би він не був, що б не скоїв, кого б не образив. Іноді мені здається, що кохання до нього настільки глибоке, настільки справжнє, що стає страшно, бо я, певно, здатна пробачити йому все.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ставка ненависть, Стефанія Лін», після закриття браузера.