Читати книгу - "Дожени або зникни, Наталі Саксаганська"

— Знову ти за своє, Левицький, — стиснула губи дівчина.

— Ааа, так, ми ж друзі, ніяк не запамʼятаю. Тоді став би невидимим і просто зник. Щоб ніхто і не знайшов, — якось занадто серйозно сказав. Наче це була його мрія, яка не може здійснитися. 

— Я теж не проти зникнути. Тим паче, що мене скоро виженуть з універу. 

Орест змінився в обличчі. Він став дуже серйозним, різко кудись поділась його легковажність. 

— Не виженуть. 

— Це тебе не виженуть, з такими як я, звичайними, ніхто возитися не буде. Коли справа стосується репутації  елітного закладу завжди знайдуть крайніх. Хоча я й сама винна..  

Хлопця зачепили її слова. Він знав, що буде саме так, як говорить Соля. Він прекрасно розумів, що його не чіпатимуть, не посміють, бо він Левицький. Щось придумають, замнуть справу. Але Соломії такого не подарують.

Він замовк, наче в голові вимальовував план. Йому потрібно було щось придумати І терміново.

— Я на перекур, — раптом промовив та вийшов надвір. Але замість цигарки дістав айфон. Ще хвилину він не наважувався набрати потрібний номер. Але все ж знайшов контакт з надписом «батько», натиснув зелену слухавку.

З іншого боку відповіли, Орест стиснув кулаки, намагаючись не передумати. 

— Я повернуся додому за однієї умови. Дівчину з якою я був не чіпатимуть. Ти відмажеш її перед ректором, і зробиш так, щоб про цей випадок забули.

Мої любі, поставте, будь ласка, зірочку чи залиште комент.  Та  не забудьте підписатися на мою сторінку. Можна все разом)) Вам не складно, а мені приємно)) Всіх обіймаю!