Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

- Ну, сексу теж, звісно. Але взагалі я мала на увазі Гордія. Я сумую за ним. Хоча, ти ж сама знаєш, що ніяких відносин у нас немає. Але мені все одно хочеться бути ближче до нього, дихати одним повітрям.

- І надовго він вирушив? Куди?

- Та не знаю я нічого!

Лола й сама розуміла, що це звучить дивно. Вона спить із чоловіком, про якого не знає навіть, куди він поїхав. А тим паче навіщо і чи надовго.

Так, це боляче різало по самолюбству. Але Лола погодилася на такі відносини. Як вона себе переконувала – поки що. Поки що він не награється. Поки не стане ставитися до неї серйозніше. Поки не зрозуміє, як сильно їй потрібен, а можливо, і вона йому...

- Ти все-таки дивна, Лол, - Інна явно не поділяла сліпої закоханості та довірливості. - Могла б і спитати. Що в цьому такого, якщо ти з ним в одному ліжку перекидаєшся.

– Він не сказав. Я не хотіла наполягати.

Подруга тільки пирхнула у відповідь.

- Звідки тільки ти така наївна та довірлива взялася? Може, у нього таких як ти цілий пучок. А ти сидиш тут слину пускаєш.

Лолі навіть прикро стало! І що, що вона довірлива? Але це не означає, що дурна! Хоча...

Потрібно було терміново переводити розмову в інше русло.

- Краще ти розкажи, як у тебе справи, - спробувала відволікти подругу.

- Ой, я вчора з хлопцем познайомилась. Прикольний такий! Запросив мене потім кави попити.

- Ну як, попили?

- Так, і попили, і побалакали. Смішний він, веселий. Шкода, що приїжджий. У відрядженні.

- Щось у мене на слово "відрядження" алергія починається!

Дівчата засміялися.

- Не знаю, може це й справді несерйозно. Але він у мене телефон узяв. Сказав, що невдовзі знову приїде. Проект у нього новий, тут партнери...

- Ось! А ти кажеш, що я довірлива! Ти сама віриш, що хлопець після відрядження тебе не забуде вже через пару днів?

- Ну-у, - Інна здавалася засмученою. Новий знайомий їй сподобався. - Сподіватимемося, що мене важко забути!

Дівчата знову засміялися.

- Ну і як твого нового знайомого звуть?

- Представився Гаріком, - Інна весело стрільнула очима. - А там хто його знає. Відряджений же, говорю. Може вдома у нього п'ятеро дітей, і всіпо-батькові Івановичі...