Читати книгу - "Велика маленька брехня"

class="p1">Десь за годину до того, як забирати дітей зі школи, подзвонила Саміра, керівниця Маделін у театрі Пірріві. Вона хотіла обговорити просування нової постановки «Короля Ліра» . І перш ніж покласти слухавку (нарешті! Маделін не оплачували час, проведений у телефонних розмовах, та й навіть якби її керівництво і запропонувало, вона б відмовилась, але було б добре, якби вона мала можливість відхилити цю щедру пропозицію), Саміра згадала, що має «цілу пачку» безкоштовних квитків у перший ряд на Льодове шоу Діснея, якщо Маделін цікаво.

— Коли? — запитала Маделін, дивлячись на календар.

— Секунду, дай подивлюся — субота, 28 лютого, на другу дня.

Віконечко у календарі було порожнім, але щось знайоме було у цій даті. Маделін потяглася по сумку та витягнула рожевий конверт, який їй зранку вручила Хлоя.

Вечірка «А» Амабелли мала відбутися 28 лютого о 14:00. Маделін усміхнулася:

— Залюбки заберу.

* * *

Тея: Спочатку роздали запрошення на вечірку Амабелли. А потім, у той же день, Маделін роздавала безкоштовні квитки на Льодове шоу Діснея, як претензійна мадам.

Саманта: Ті квитки коштують купу грошей, і Лілі так хотіла піти. Я не одразу зрозуміла, що це в один і той самий день, що й день народження Амабелли. Але знову ж таки, Лілі Амабеллу зовсім не знала, тож я хоч і почувалася не­зручно, але не так щоб дуже.

Джонатан: Я завжди казав, що найкраще у декреті — це можливість бути подалі від офісних розборок. І в перший же день школи я опинився в епіцентрі війни між тими двома жінками!

Бонні: Ми пішли на день народження до Амабелли. Думаю, Маделін забула запропонувати нам квитки на шоу. Та я впевнена, що це сталося через недогляд.

Детектив сержант Андріан Квінлан: Ми розпитуємо батьків про все, що відбувалося у тій школі. Запевняю вас, це далеко не вперше, коли сварка навколо чогось на перший погляд неважливого призводить до насильства.

Розділ двадцять другий

За три місяці до доброчинної вікторини

Селеста та Перрі сиділи на дивані, пили вино, їли трюфелі «Ліндт» та дивилися третю серію поспіль серіалу «І мертві підуть». Хлопці солодко спали. У домі було тихо, чулися лише кроки з телевізора. Головний герой пробирався через ліс із ножем у руці. Раптом з-за дерева вигулькнув зомбі — чорне напівзгниле обличчя, клацання зубів та гортанний рик, властивий, мабуть, усім зомбі. Від несподіванки Селеста та Перрі підскочили та скрикнули.

Перрі навіть пролив вино на футболку.

— Я до смерті злякався.

Чоловік на екрані проштрикнув череп зомбі ножем.

— А, попалась!

— Постав на паузу, я наллю нам ще вина, — сказав Перрі.

Селеста взяла пульт та поставила DVD на паузу.

— Цей сезон ще кращий за минулий.

— Це правда, — відповів Перрі. — Але думаю, що від нього мені насняться кошмари.

Він приніс пляшку вина із серванту.

— Ми завтра йдемо на дитячий день народження? — запитав він, наливаючи їй вина. — Я сьогодні зустрів Марка Віттакера у Каталіні, і він, схоже, думає, що йдемо. Він казав, якась із мам згадувала, що нас запрошено. Рената якось там. Слухай, а чи не з Ренатою ми з тобою зустрілись, коли ходили до школи разом?

— Саме з нею, — відповіла Селеста. — Нас справді запросили на день народження до Амабелли, але ми не йдемо.

Вона не зосередилась. Саме в тому була проблема. Вона не мала часу на підготовку. Вона насолоджувалася вином, шоколадом і зомбі. Перрі повернувся менше тижня тому. Після подорожей він завжди був таким люблячим та веселим, особливо, якщо їздив за кордон. Подорожі ніби очищували його. Навіть його обличчя здавалося світлішим, а очі — яскравішими. А потім тиждень за тижнем знову нашаровувалося роздратування.

Діти цього вечора особливо капризували.

— Сьогодні наша мама відпочиває, — сказав хлопцям Перрі, всю вечірню рутину він узяв на себе — ванна для дітей, чищення зубів, читання книжки на ніч, а вона сиділа на дивані, читала та пила коктейль «Схід сонця від Перрі». Цей коктейль він вигадав давно. Шоколадно-вершковий на смак, з нотками полуниці та кориці. Усі жінки, котрі його куштували, одразу ж закохувалися в цей напій.

— Віддам дітей за рецепт цього коктейлю, — якось сказала Маделін.

Перрі налив собі вина.

— І чого ми не йдемо?

— Я веду хлопців на шоу льодове шоу Діснея. Маделін роздобула безкоштовні квитки — тож ми йдемо, — Селеста відламала шматочок шоколаду. Вона надіслала смс із вибаченнями Ренаті, але відповіді так і не отримала. Селеста розуміла, що відмовляючись від вечірки, вона ніби об’єднується з Маделін та Джейн, але зрештою, вона і так була на їхньому боці. Та й це лише день народження, а не питання життя і смерті.

— А мене на шоу Діснея не запрошують? — запитав Перрі та відпив вина. І тоді вона це відчула. Десь глибоко у животі. Легке таке відчуття, ніби щось стислося. Але його тон був спокійний та абсолютно звичайний. Жартівливий навіть. Якщо їй вдасться обережно обійти це, можливо, цей вечір ще можна врятувати.

Вона відклала шоколад.

— Вибач, — сказала вона. — Я подумала, що ти захочеш якийсь час побути на самоті, у спокої. Ти міг би піти у зал.

Перрі стояв поруч із нею, тримав пляшку вина. Усміхався.

— Мене не було три тижні, і я знову їду в п’ятницю. Чому б мені хотілося побути на самоті?

Він не виглядав роздратованим, його голос був спокійним, але вона відчувала це у повітрі, ніби струм перед штормом.

— Вибач, я не подумала, — сказала вона.

— Я вже тобі набрид? — він виглядав ображеним. Та він і був ображеним.

Вона не подумала. А мала б. Перрі завжди шукав докази, що вона його насправді не кохає. Він ніби очікував цього, а потім, коли, на його думку, він знаходив цьому підтвердження, то страшенно злився.

Вона хотіла встати з дивана, але боялася, що це викличе конфронтацію. Часом, якщо вона поводилася спокійно, їй вдавалося повернути його до нормального стану. Тож натомість вона подивилася на нього.

— Хлопці навіть не знайомі з тією дівчинкою. Ну і я так рідко ходжу з ними на подібні шоу. І мені здалося, що це — краща ідея.

— Але чому ти не водиш їх на шоу? — запитав Перрі. — Нам не потрібні безкоштовні квитки! Чому ти не сказала Маделін, щоб вона віддала ці квитки комусь, кому вони потрібніші?

— Не знаю. Справа не в грошах.

Вона не подумала про це. Вона забрала безкоштовний квиток в якоїсь мами. Їй варто було подумати, що до того часу повернеться Перрі і захоче побути з дітьми. Але він