Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

Стас розвернувся і з щасливою посмішкою повернувся в кімнату. Виконувати обіцянку дану брюнетці ще пару хвилин тому перехотілося. Натягнув шорти з футболкою і відправився на тренування, випровадивши розгублену дівчину.

А потім робота закипіла. Якщо по початку Віктор давав можливість групі пристосуватися, адаптуватися до скаженого ритму, то тепер вони влилися в нього і мчали на повній швидкості. Стирчали на студії практично з ранку до вечора, записували пісні. Стас навіть голос зірвав через кілька днів старань. Але і цей час продюсер не подарував йому для розваг. Знайшов іменитого режисера, і організував зйомки кліпу на щойно записану пісню. На цей раз модель знайшли через знайомих. Дівчина весела, енергійна, вона швидко влилася в процес зйомок і відверто загравала зі Стасом. Він не виявляв взаємного інтересу. Переспали, звичайно. Хто б не повівся на щирі старання красивої дівчини? Та й напругу потрібно було якось скидати.

Нове відео вийшло неймовірно світлим, ніжним, і випромінювало любов. Герої, сміючись, носилися за руку по Сан-Франциско, Стас тягав на плечах "свою любов" на тлі мосту "Золоті ворота", а потім вони обідали в одній з бургерних. Начебто нічого особливого, але закоханість вдалося передати максимально правдиво. Та й злагоджена робота режисера, сценариста і всієї команди дали свій результат. Кліп майже миттєво набрав кілька мільйонів переглядів на ютубі. Радості Віктора не було меж. Та й ніде правди діти, сам Стас кайфував від нового життя. Від блискавично зростаючої кількості підпищиків в соцмережах, від частих дзвінків з різних радіостанцій і прохань дати інтерв'ю. Звичайно, за все це відповідав Віктор, але якому молодому хлопцеві не полестить така активна увага !? Єдине, чого йому не вистачало, хоча б пара слів від тієї, для кого була написана остання пісня ..

Стас навіть пам'ятав, як він кожні дві хвилини перевіряв телефон на пропущений виклик, або хоча б вхідне повідомлення з простими словами: "Вітаю. Мені сподобалася пісня". Адже так хотілося, щоб саме їй вона припала до душі. Насті потрібно було просто вслухатися в слова. Вдуматися. Багато років тому він говорив їй фразу, з якої починався приспів. Чорт, та він же спеціально її не змінив, аби вона помітила. Здогадалася. Але батарею тільки садив марно, гризучи телефон і як останній дурень оновлюючи соцмережу. Він знову і знову чекав. Як тоді. Коли вірив, що вона може повернутися.

Все - таки це погане почуття знову пустило своє чорне коріння, подарувавши надію і відродивши глибоко всередині давно забуте почуття очікування.

Через місяць Стас повернувся на два дні до Києва на виступ, присвячений дню автоінспекції. Він не питав Віктора чи прийде Настя. Не тому що знати не хотів, а тому що переконував себе, що йому це не цікаво. Прийде і прийде. А ні, то і прапор їй в руки. Але після того як виступив, все ж не втримався. Підійшов до продюсера.

- Дуже добре, Стас! - похвалив Віктор, хлопнувши співака по плечу. - Наступного разу можна ще трохи більше обожнювання в зал. Баби це люблять. Посміхайся їм, вибери парочку, яким можна прям в очі заспівати слова пісні. Нехай розтануть. - підморгнув і витягнув з кишені пачку сигарет. Одну Стасу простягнув.

- Більше, так більше. Не проблема, - посміхнувся хлопець, підкурюючи сигарету. І як би ненароком запитав, - Я щось Анастасії не бачив. Не любить вона таких концертів?

- Настя? Так вона в Канни покотила зі своїми подружками. Там фестиваль зараз проходить.

- А нам там не потрібно бути?

- Навіщо?

- Перед камерами посвітитися, наприклад, - випалив перше, що на думку прийшло.

- Нам працювати треба, Стас! Перед камерами ще встигнеш засвітитися.

Стас з одного боку вдячний був за те, що Віктор відмовив. Правильно, йому працювати треба, кар'єру будувати, всього себе в творчість вкладати, а не шукати будь-якого приводу, аби Настю побачити.