read-books.club » Романтична еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

142
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 28 29 30 ... 165
Перейти на сторінку:
Глава 5

- Привіт. - Стас вийшов на балкон і чиркнув запальничкою, підкурюючи сигарету. Глибоко затягнувся. Зовсім непотрібна співакові звичка, але він навіть не намагався кинути. Йому подобалося відчуття, коли отруйний дим проникає в легені і дарує полегшення, коли нерви на межі, що останнім часом відбувалося все частіше.

- Привіт, щось трапилося? - запитала Настя, як йому здалося трохи нервово. Все - таки підняла трубку. Думав, не відповість. Цілий тиждень тримався, але бажання почути її з кожним днем ​​ставало все нестерпнішим.

- Ні. Чи для того, щоб тобі подзвонити, має щось статися? - запитав, видихаючи гіркий дим, і мружачись від ранкового сонця, яке сліпило очі.

- Та ні. - вона, здається, посміхнулася. - Просто ти вперше телефонуєш мені. Ще й з Америки. Ось і припустила.

- Розслабся, все тіп - топ. Просто закортіло почути когось, хто розмовляє рідною мовою, - збрехав перше, що спало на думку, і сам поморщився від такої дурниці.

- А вся твоя команда і продюсер не рахуються? - з трубки почувся мелодійний сміх і у Стаса в грудях потепліло. «Ні, Настусю, не рахується», хотів сказати він. Ти і тільки ти можеш так на нього впливати. Він навіть сигарету загасив, щоб вона не відволікала увагу від тієї, через кого доводилося щодня телефоном долоню пропалювати, виглядаючи її фото в мережі і задушуючи пориви зателефонувати.

- Ні, вони ж поруч. Сенс їм дзвонити? А ось поговорити по телефону захотілося, як раніше, пам'ятаєш?

- Коли ти іноді дзвонив мені ввечері і питав, чим я займаюся? - він і сам здивовано посміхнувся. Пам'ятає.

- Так. А до речі, чим ти займаєшся? - задерикувато посміхнувся і прикусив кінчик язика.

- Лежу на ліжку. Дивлюся фільм.

- Який?

- Один з останніх. З Джекі Чаном.

- Ніхріна собі, - присвиснув і розсміявся, відкидаючись на стільці і дозволяючи променям сонця обдавати його ранковим світлом. Воно гріло зовні, а Настя зсередини. Ось чого йому не вистачало весь цей час в хваленому ЛА. Тієї, за розмовою з якою забуваєш про красиву обгортку багатого міста. - Зазвичай дівчата мелодрами дивляться, любов морков і все таке. А ти Джекі Чана.

- Так, я люблю цього актора з дитинства. Ми часто з бабусею разом дивилися фільми з його участю. Вона називала його "Джікастан".

- Крута бабуля.

- Ти сам як? Вітя говорив, вже дві пісні записали і скоро зйомки нового кліпу? - при згадці про продюсера, Стас виринув з приємною млості. Звичайно, Віктору не треба переживати про те, коли він дзвонить своїй дружині. Замислюватися над тим підніме вона трубку, і як буде відповідати. Йому дозволено набирати її номер в будь-який час доби.

- Так. Записали. Знімати поїдемо до Сан-Франциско, - навіть не помітив, як різко відповів.

- Модель вже знайшли? - вона, судячи з голосу, посміхається.

- А що? Хотіла б знятися?

- Відколи ти почав відповідати питанням на питання?

- Ти не відповіла.

- Ти теж.

- Так.

- Ні, - він навіть підвівся, і примружився, немов наяву побачив перед собою зелені очі, обрамлені довгими пухнастим віями.

- Не сподобалося? - і подих затамував. Збреше?

- Ні. Складно було. І взагалі це не моє, - збрехала. По голосу почув. Пам'ятає він, як їй не сподобалося. Як цілувала і вигиналася під ним. У нього досі від цих спогадів постає, як кам'яний.

- Я б так не сказав. Кліп в трійці лідерів чартів навіть після декількох тижнів.

- Згодна, красиво вийшло. Але ще раз я навряд чи на таке піду.

- А мені сподобалося.

- Тобі і наступний сподобається. У тебе ще цих кліпів буде мабуть величезна купа.

- Ти сюди не плануєш їхати? До чоловіка, наприклад, - змінив тему, розуміючи, що кожна її відповідь його тільки сильніше розпалює. Хочеться закричати в трубку, що саме з нею все було оху*нно, саме завдяки їх раптовій пристрасті відео вийшло таким чуттєвим і гарячим. Але дівчина, схоже, або не розуміє цього, або спеціально заперечує. А це злить ще більше.

- Не знаю, може і приїду, - позаду хлопця несподівано клацнули двері. Він обернувся, помітивши, як на балкон випливає його вчорашня сонна пасія. Чорт, він і забув про неї. В одних трусиках, потираючи очі, струнка брюнетка підійшла ближче і провела гострими нігтями по чоловічих грудях.

- Why are you here? It's too early. ( Чому ти тут? Ще так рано, – переклад з англ.)

- Ти не один? - з трубки здивовано пролунав голос Насті.

- Go back. I'll join you soon. (Повертайся, я скоро приєднаюся до тебе - переклад з англ.) Підштовхнувши ще сонну дівчину в спину, зачинив двері і відповів уже Насті. - Вибач. Я не думав, що вона так рано прокинеться.

- Навіщо ти дзвониш мені, якщо поруч з тобою дівчина? Це не ввічливо. - йому здалося, чи голос Насті звучить необгрунтовано різко?

- Мене мало турбує питання ввічливості. Тим більше вона спала.

- Зрозуміло. Ну, тепер іди і приєднуйся до неї, як і обіцяв. Не можна змушувати дівчину довго чекати. - Стас потер перенісся. З чого раптом такий різкий перепад в настрої? Невже ..? Гіпотеза вихором пронеслася в голові .. Та ні. Не може бути, щоб вона ревнувала. Але це підозра вже у всю розгорілася, змушуючи хлопця задоволено посміхнутися. Як мало потрібно, щоб повернути бадьорість і гарний настрій. Всього лише крихітна, непідтверджена підозра, що людина, яка займає всі твої думки, ревнує.

- Ревнуєш?

- Що за маячня?

- Не знаю, ти просто так роздратувалася.

- Мені дівчину твою шкода. Чекає тебе там, а ти зі мною балакаєш.

- Настя ... так ти приїдеш?

- Ні. Бувай, Стас, - і поклала трубку.

Хлопець ще пару секунд дивився на екран, з якого йому привітно посміхався океан, і сам готовий був розсміятися. Дихати стало так легко раптом, як давно не дихалося. На повні груди. Ніби до цього весь час груди лещата стискали, а зараз хтось їх розірвав, дозволяючи згадати, що означає по-справжньому заповнювати легені киснем.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 28 29 30 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"