Читати книгу - "Чарівна ти"

Натомість чоловіче населення міста — особливо гетеросексуали — здавалося буркотливішим, ніж зазвичай. Жодному чоловіку несила тягатися з еротичним досвідом Максвелла, якого він набув за життя, з результатами його тантричних знань, котрі можна за допомогою кредитної картки придбати в яскраво-рожевому пакунку «Чарівна ти».

Тед відразу взяв на себе пошук позивачів. Вони дали кілька оголошень по телевізору, в яких просили звертатися споживачів, що придбали несправну «Бабку» й виявили, що під час використання вона пошкодилася. Таких виявилися мільйони. По всьому світу споживачки засинали, насолоджуючись пульсацією всередині, а коли прокидалися, знаходили іграшку пошкодженою. У кожному зверненні описувалося те саме: крильця відірвалися, тільце тріснуло навпіл. Саме так, як сталося з Пенні та Монік.

Було важко довести справжні пошкодження, бо всі відбулися незначними подряпинами, якщо й взагалі щось пошкодили. Багато жінок звернулися до своїх лікарів, але жодних фрагментів іграшок усередині виявлено не було.

У кабінеті Теда Пенні складала всі документи цієї справи у папку. Цю папку вона сховала у свою сумку від «Фенді», щоб узяти додому. Покінчивши з цим, вона квапливо побігла до кабінету Бриллштейна. До декорованого панелями кабінету з дивовижним килимом. На шістдесят четвертому поверсі, в святу святих, де вона вперше зустріла Макса.

Вона постукала у двері. Знайомий голос відповів:

— Увійдіть, прошу. — Жіночий голос. Пенні повернула ручку двері, увійшла, опинилася віч-на-віч з людиною, яку безліч разів бачила у новинах. У жінки були високі широкі вилиці. У поєднанні з невеликим загостреним підборіддям вони залишали враження, що вона завжди всміхається. У її золотаво-карих очах теплилося співчуття.

Сварливий керівник Пенні сидів за полірованим столом.

Президент Хінд з чарівною усмішкою сирени подивилася на Бриллштейна.

— Чи могли би ви, якщо ваша ласка, залишити нас із міс Гарриґан на кілька хвилин наодинці?

— Міс Гарриґан, — почала президент.

— Пенні, — підказала дівчина.

Президент жестом запросила її сідати. Вона була приблизно одного віку з матусею Пенні, але трималася більш впевнено. Строгий костюм обтягував її, немов уніформа. На одному з лацканів вона як значок носила срібну, філігранної роботи брошку. Вона почекала, доки начальник Пенні вийде з кабінету. Президент замкнула двері. Жестом наказала Пенні сідати в червоне шкіряне крісло з підголівниками. Сама сіла напроти — тепер обоє сиділи, торкаючись носами черевиків, ніби старі приятельки за приємною розмовою.

— Моя люба, — почала вона, заспокоюючи. — Я прийшла з нагального питання національної безпеки. — Вона розмовляла так, наче виступала з промовою в Овальному кабінеті. — Будь ласка, не слід подавати судові позови проти К. Лінуса Максвелла.

Ошелешена Пенні слухала. Неможливо було уявити, що ця рішуча лідерка стала об’єктом Максових пристрасних експериментів. Пенні не могла повірити, що цю гарно вбрану жінку з чіткою вимовою зведено до корявих нотаток у блокноті. Кларісса Хінд була для Пенні взірцем, але та, кого Пенні вважала відважною лідеркою, не мала жодного відношення до жінки, яка зараз крадькома поглядає на замкнені двері та озивається до дівчини пошепки.

— Як колега-адвокат, — продовжувала президент, — я глибоко переймаюся вашим бажанням вершити справедливість, але такі гучні заяви не можна робити на публіці. Я запевняю, що мільйонам людей по всьому світу буде невдовзі загрожувати небезпека в результаті судового позову, який ви маєте намір подати. Через вашу спробу колективного позову або спроби відсудити права на патенти у Максвелла ви ризикуєте не лише своїм, а й їхніми життями.

Вона вже не нагадувала усміхнену жінку з обкладинки «Нешнл Інкваірер». Три роки в Овальному кабінеті витравили зморшки на її лобі. Президент продовжувала:

— Я розумію, що кілька тижнів тому на вас у метро вчинили напад. — Вона добирала слова, говорила неголосно, співчутливо. — Напевно, це жахливо, але, моя люба, не вважайте це випадковим злочином. Хай би кого він найняв, Макс не хотів вам зашкодити. — Очі у президента були чесні та благаючі. — Максвелл просто продемонстрував власну силу. Решту життя ви повинні пам’ятати: хоч би де ви були, він будь-якої миті може дістати вас і розчавити.

Пенні спало на думку, що президент сидить на тому ж самому стільці, що й Максвелл, коли вона плазувала біля його ніг. Сьогодні на килимі не залишилося ані плямочки — свідоцтва того, що колись тут була кавова калюжа. Пенні пригадала, коли вона востаннє чула цей приглушений голос. Підозра перетворила її власний голос на жало.

— Скільки Макс вам платить? — виплюнула Пенні звинувачення. — Ви допомагали йому. Коли я помилково в Парижі взяла слухавку, то ви телефонували. — Вона очікувала, що президент буде заперечувати, але та мовчала. — Ви переконали Міністерство харчових продуктів та медикаментів дати дозвіл на продаж його… продукції інтимного догляду. — Пенні зблідла. — Людям продають браковані, шкідливі сексуальні іграшки, а ви допомагаєте!

Старша жінка продовжувала байдужим голосом:

— В обмін на вашу співпрацю я готова відрекомендувати вас своєю політичною протеже.

Пенні зрозуміла план. Щоб вона їх не викрила, Макс і президент пропонують їй шматок світового політичного пирога. Вони випестять з неї спадкоємицю своєї корумпованої династії. Слабкіша людина, напевно, погодилася б, але Пенні від такої пропозиції відчула лише огиду.

— І зовсім не важливо, на яку посаду врешті-решт ви зазіхатимете, — вмовляла президент. — Якщо будете разом з нами, всі жінки віком від 18 до 70 років, власне кажучи, оберуть саме вас.

Пенні розуміла, що, навіть якщо відкинути політику, це божевільна пропозиція.

— Ви не в змозі цього гарантувати, — відповіла вона.

— Я — ні, — продовжувала президент, — Макс — так. — Президент підняла руку, відгорнула край рукава, щоб подивитися на годинник. — Мені вже час виступати з промовою в ООН. Чи не проти ви продовжити розмову в машині?

За вікнами лімузину повільно пролітали сірі краєвиди Манхеттена. Президент Хінд заплющила на мить очі та стиснула кінчиками пальців скроні, ніби страждала від мігрені.

— Перш за все, він вас прославить, — стомлено переконувала президент, — настільки прославить, що ви й носа не зможете висунути на вулицю. — За її словами, від першого клацання фотокамери папараці Максвелл винайняв журналістів, щоб переслідувати Пенні. Він підігрівав цікавість суспільства. Він створив такі умови, щоб вона залишалася вдома під замком. Хінд співчутливо, з розумінням усміхнулася. — Зрештою, єдиним місцем, де ви почуваєтеся захищеною, стає його пентхаус. Він ізолює вас. Стає єдиною людиною в світі, якій ви довіряєте, до того ж він оточує єдиною відомою вам розрадою.