Читати книгу - "Крапель, Сергій Олексійович"

Я перебирав в пам'яті всі наші з нею пригоди. Так. Було різне. Та взагалі все було в нас весело.

Підбиваючи підсумки, винен визнати, що останні місяці все в нас було дуже-дуже добре. Ми бачились майже на кожній неділі. То Влада приїжджала до нас на район. То я до неї.

Мені завжди було приємно її бачити. Я радів кожній нашій зустрічі. Я палко кохав її. І вона це бачила і знала.

Ми у вихідні зазвичай робили якісь великі або не дуже, вечірки. І кожного разу там з нами була і Влада. Ми трималися постійно разом. На пам'ять прийшов випадок як ми десь в когось сиділи за столом. Та було багато різних дівчат. Та Вдала відразу сказала, щоб я сідав біля неї. І в голос усім промовила - Він мій! Як же мені було приємно від її слів.

Так. Я перебирав у пам'яті усі наші гулянки та зустрічі, та розумів, що нарешті між нами щось є. І можливо вона теж мене кохає. Так мені здавалося. Так я думав. Я хотів так вірити. Бо все навколо мене пахло весною. А там де весна, там ї кохання.

Дивлячись у вікно я бачив, як починається новий день. На душі було тепло і приємно. Якась така дивна стояла погода. Весна. Весна. Радів я. Мені було приємно бачити як підіймається сонечко над моїм улюбленим містом. Як все тане. Як природа прокидається від зимової сплячки. Весна. Весна. Кохання. Кохання. Раділа моя душа та співало моє серце. Я щасливий. Я дуже-дуже щасливий

Я вірю. Щиро вірю, що мене там чекають та будуть ради мене бачити. Я малював собі картину, як Влада здивовано радіє. Як вона починає мене цілувати. І хтозна-що там може бути далі. Бо цілуватися вона дуже любили. І завжди найперша шукала мої губи своїми губами.

З нею було приємно цілуватися. Обіймати її мені теж дуже подобалося. Вона така була - м'яка та приємна на дотик. Ніжна шкіра. Пружні груди. 
І взагалі Влада дівчина те, що треба. Вогонь!