read-books.club » Любовне фентезі » Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

105
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Арос. Суджена для чорного дракона" автора Аніта Мілаєва. Жанр книги: Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 ... 80
Перейти на сторінку:
глава 1.2

Христина

 

-Христю, чому ти не в платті? Ти ж начебто спокушати зібралася, - запитала Оля подругу.

Дівчина була одягнена в чорні джинси, кросівки, майку і піджак. Сонячні окуляри, які були на ній вранці, зараз прикрашали волосся.

-Навіщо мені наряджатися? Потім же ми підемо святкувати мій день народження, - резонно зауважила подруга.

-Ми ж в елітний клуб ідемо,  я плаття одягла, - Оля провела руками по золотистому вбранні.

Сукня ідеально сиділа на дівчині.

Спереду вона було коротшою, підкреслюючи ідеальні стрункі ноги, а ззаду довгою.

-Ну, вибач, - Христина розвела руками.

-Ти повинна радіти, що маєш таку подругу, як я. Знаючи тебе, я припускала, що  одягнеш невідповідний наряд. Тому  маєш переодягнутися зараз в машині. Я привезла тобі сукню.

Обурюючись, Христина сіла в салон автомобіля подруги і почала перевдягатися. Коли зелена сукня змінила джинси і майку, подруга схвально кивнула. Новий одяг облягав струнку фігуру дівчини, підкреслюючи тонку талію. Все-таки, ми дівчата - неперевершені створіння. Переодягнувшись, Христина змінилася до невпізнання.

-Мене вражає твій настрій. Може, треба було вибрати когось зі знайомих? Шанувальників у тебе вистачає, - несміливо запропонувала Оля, коли подруга вийшла з автомобіля.

-Ні, це неможливо. Чоловік повинен бути незнайомим, і одноразовим, - прагматично і беземоційно заявила дівчина.

Оля посміхнулася.

-Зараз же модно мати секс на одну ніч, без зобов'язань, - міркувала Христина. - переспали, розбіглися і забули. Цей варіант мені й потрібен. Ось тоді почнеться нормальне життя.

-А куди потім? - безнадійно спитала подруга.

-До мене додому.

Будинок Христини знаходився на березі моря. Прекрасний пейзаж, свіже повітря, і немає сусідів. Подруги в останній час тільки там і збиралися. Цей будинок, як і все майно, батько заповів доньці.

Христина, попри юний вік, маючи повіреного та опікуна, керувала бізнесом і майном батька сама.  У комі вона перебувала пів року, а до цього, незважаючи на погане здоров'я, у всьому допомагала батькові. Була в курсі всіх планів і справ мережі магазинів. Звичайно, прийшовши до тями, вона не очікувала, що батько зникне. Артур завжди був на рідкість прозорливим, і в усьому любив підстрахуватися, тому до самостійного ведення бізнесу дочку він підготував.

Дівчата увійшли в клуб. У вухах одразу ж задзвеніло від сильної музики. У приміщенні знаходилося багато людей, які прийшли розважитися.

Подруги піднялися на другий поверх, де знаходились vip-місця. Там було набагато тихіше. Світло не блимало.

Христина замовила коктейлі та фрукти.

-Як ти збираєшся знайомитися з потенційним самцем? - Поцікавилася подруга.

-Поки не знаю. Давай для початку вип'ємо, а потім розглянемо кандидатури.

Христина зробила ковток безалкогольного коктейлю. Солодкуватий смак ананаса і м'яти приємно холодив. Дівчина рідко ходила в такі заклади, на відміну від Олі.

Подруга замовила собі свою улюблену піна коладу * і, озираючись, пританцьовувала в такт музиці. Вона вирішила використати свій основний принцип: якщо не можеш керувати ситуацією - насолоджуйся нею.

-Оціни он того красеня, - кивнула Оля в сторону чоловіка, який пив текілу.

-Ні. Занадто молодий.

-Чому молодий? Йому років двадцять, - заперечила подруга.

-Я хочу більш досвідченого партнера. Перший раз, як-не-як. Не хотілося б провести ніч зі шмаркачем. Ось той нічого, - Христина кивнула на чоловіка, що сидів у кутку. На вигляд років тридцять. З борідкою і модною зачіскою. Придивившись до нього, дівчина передумала. Борідка здавалася якоюсь цапиною, статура не дуже мужньою, і костюм якось відтіняв білу шкіру.

Христина розглядала можливих кандидатів, і у всіх знаходила якийсь недолік. Виявляється не так просто знайти людину, з якою хочеш розділити ліжко. Хотілося б, якщо не з коханим, так хоч з красивим.

Ніби-то кандидат здавався вродливим, а якщо уявити його голим, то відразу Христя відчувала огиду. І в першу чергу до себе.

-Не сумнівалася, що ти не зможеш, - засміялася Оля, коли черговий розглянутий претендент не сподобався Христині через наявність вус. Давай вже підемо святкувати твоє повноліття. Я знаю, що в холодильнику прихована ікра і пляшка шампанського. Шум прибою за вікном мені зараз більше до душі, ніж гуркотіння нічного клубу.

-Олю, це один з елітних клубів у місті, - посміхнулася Христина.- І найдорожчий.

До зали увійшли двоє чоловіків. Дівчина мимоволі замилувалася одним з них: широкі плечі, сильні жилаві руки, а ця впевнена хода. Його неможливо було не помітити. Смаглява шкіра і  біла сорочка створювали контраст, який притягував погляди. Брюнет виділявся на тлі інших. Ось тільки зрозуміти, в чому була його примітність, Христина не могла.

Він кинув швидкий погляд  на неї, і затримався очима на подрузі. Мабуть, її наряд його вразив більше. Вони разом з другом сіли недалеко від дівчат.

-А як тобі цей? - кивнула в їхній бік подруга. - У синій сорочці нічого такий, гарненький.

Христина подивилася на другого чоловіка. Він був молодший, спортивної статури. Його погляд, здавалося, за секунду просканував все приміщення.

-Молодий. Мені більше другий сподобався, але, мабуть йому сподобалася ти, - буркнула Христина, роблячи останній ковток свого коктейлю.

- Ти не можеш не сподобатися. Одні очі чого варті.

-Олю, не треба мені компліментів, ти для позбавлення невинності не підходиш, - пожартувала Христина.

До них підійшов офіціант, несучи повторно їхнє замовлення.

-Ми не замовляли, - здивувалася Оля.

-Це знак уваги від того столика, - офіціант вказав у бік чоловіків, яких вони тільки що обговорювали.

Побачивши, що дівчата дивляться на них, незнайомець у синій сорочці підняв свій келих з віскі, ніби випив за їх здоров'я.

Гадаю, це буде ідеальний варіант на сьогодні, як вважаєш?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"