Читати книгу - "Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава"

Мабуть, гостей вона не чекала, і я її розбудив. Але грізне нявкання її рудого кота повернуло мене назад. Ось що мене здивувало, так це, те, що вона відьма, а в неї був рудий кіт, а не чорний як було звичайно, але гаразд, у всіх відьом свої таргани і смаки. Кілька хвилин ми стояли, мовчки, дивлячись один на одного, поки я не вирішив заговорити першим, все ж таки я чоловік, і я прийшов до неї.

СОФІЯ.

Подивившись на нього, я його  оцінила. Хоча по тому, як він на мене подивився, мабуть теж оцінив, і вирячився на мене не боячись, причому відкрито. Цікаво він знає, хто я? І я звернулася до кота, подумки:

- Олі, ти це теж відчув, так?

- Так, Софіє, цей тип дуже сильний інквізитор, мабуть спадковий, думаєш точно на нашу душу?

- можливо, Олі, можливо, хоча поки не знаю.

І тут цей красень нарешті подав голос і заговорив:

- Привіт, я Роман, Роман Дідіков, і я твій новий сусід з 9 будинку, так сказати прийшов познайомитися ...

- Сусід??? Я навіть не знала, що будинок № 9 взагалі був порожнім весь цей час… і навіть продавався…

Мене особливо це не хвилювало, якщо чесно. Тому що, тут багато було вільних будинків і це все через мене, ну так усі принаймні говорили. Коли дізнавалися, що тут мешкає відьма, відмовлялися знімати чи купувати будинок. Хоча я їм нічого не робила. Це все балаканина моїх заздрісних і дурних сусідок. І він знову сказав:

- Тепер знаєш, і так ти не сказала своє ім'я мила сусідка, мені ж дуже цікаво знати твоє чарівне ім’я

А він наполегливий. Хм… і нахабний, але усмішка… дуже мила, йому йде, і відчуваю, буде від нього мені багато клопоту і може й проблем.

- Софія Нікітіна, я…

- Мені дуже приємно, Софія ...

- це приємно, поки що, Роман Дідіков…

- До речі мені тут сусідки шепнули, що в нашому районі одна мила і цікава для мене відьмочка живе ...

І тут я звернулася до кота, подумки:

- Бачив Олі? здали мене ці курки, знову .... ух, балакучі сучки!

- Помстимося?

- звісно…

- Як?

- я щось придумаю... я ж можу...

- О, так, ти можеш ...

І повернулася до цього інквізитора:

- Можливо, а вам, то вона навіщо? Зілля хочете купити? Або порчу на кого навести? Чи може приворотик? мм?

- Та ні, ні зілля, ні мазь, і ні приворот, але дуже хочу познайомитися, з цією відьмочкою, сподіваюся, вона красуня ...

- Навіщо тобі це? - Я була здивована

- Ну, що сказати, я не такий як усі, і якщо чесно, дуже люблю я різних симпатичних відьом.

Ага, звичайно, любить, він, я ще жодного інквізитора не бачила який би, не любив завдавати біль відьмам. Ух! Такий, як і всі! І я знову до кота:

- Олі, коли дам знак почнеш, на нього шипіти, і кидатися з пазурами, як шалений, зрозумів?

- Ти що зовсім здуріла Софія? Я що самогубець? Він же нас з тобою по стіні розмаже, в один мах! Як тарганів!

- ні, не здуріла, тобі він точно нічого не зробить, і тим більше, тут і зараз, просто, нам час з тобою втекти від нього, нервує він мене, і в мене є план, а сперечатися будеш побрию! Не зли мене ще більше

- Гаразд, ... шантажистка хрінова ...

– я тебе теж люблю Олімп.

- ррррр ... - прошипів він мені

І я знову звернулася до цього хлопця:

- Слухайте Роман Дідіков, не лізли б ви до тієї відьми, вона зла, ще вкусить, або зачарує...або гірше приворожить до когось...ну або я не знаю, що вони там ще можуть...

Хоча я знала я сама така, я ж відьма. І це я та, що він так хоче бачити.

- Не думаю, ... на мене таке не діє, та й мені здається вона лапуля, і ще я люблю зухвалих, якщо що .. - З усмішкою сказав він

Ну, все, він точно знає, хто я! і ще нахабно, грає зі мною, от паскудник! Усе я втомилася з ним грати. Час це кінчати.

- Слухай пан інквізитор, досить зі мною грати! чого ти від мене хочеш? А? невже, ті балакучі курки, знову наскаржилися на мене? На що цього разу? Що навіть столична влада тебе надіслала, ще й під виглядом нового сусіда!?

- ох, отже, Софіє, ти вже таки знаєш мій маленький, але дуже важливий секретик, про те хто я…

- а це було складно не дізнатися .... тобі чи не знати ... ти ж мене теж відразу відчув ... інквізитор хрінів!

- відчула, і ти мене теж означає ...

- ага… так що, кажи чого хочеш, тому, що я протизаконного нічого не роблю, і це може підтвердити мій наглядач, а ці.. ці курки балакучі, вони весь час на мене скаржаться… просто за те, що я відьма…. і що просто тихо тут мешкаю!