read-books.club » Фентезі » Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава"

31
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Моя СусІдка ВІдьма" автора Маріанна Ласкава. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава» була написана автором - Маріанна Ласкава, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Фентезі".
Поділитися книгою "Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава" в соціальних мережах: 
ДАНА КНИГА ПЕРЕНЕСЕНА з 15.02.2024 р з мого старого акаунту Маріанна Л. - ось як? Що ж може бути гіршим за все це? Вибач, але ти кіт! У тебе не може бути серйозних проблем, мені чи не знати! - ой, фігове у мене передчуття Софія, ой, відчуваю, проблеми у нас сьогодні будуть .... саме по твоїй частині ... - ОЛІПМ! Говори конкретно! Досить натяками розкидатися! Моє терпіння не вічне! І тим більше ти завинив! - Гаразд, це інквізитор, Софія ... ГРАФІК ВИКЛАДКИ ОНОВЛЕННЯ: ПОНЕДІЛОК, СЕРЕДА, ПЯТНИЦЯ

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 75
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 1

Софія.

Я собі мирно спала, загорнувшись у ковдру, як у кокон, ні, я не змерзла, просто так було зручно та затишно. Поспішати, мені не було куди,  сьогодні був  вихідний день - субота, причому мій законний вихідний. І я хотіла виспатися.

Я працював 5 днів на тиждень, в місцевій аптеці, як раз за квартал від свого будинку,  це було дуже зручно. Звичайно, не робота моєї мрії, але мені подобалося, та й за це платили гроші і не погані. Хоча, я і була відьмою,  можна було б займатися чисто виготовленням зілля, але я хотіла людям допомагати ще й по-іншому. Так я мала сайт в Інтернеті, де приймала різні замовлення на зілля, мазі, амулети, але це був мій додатковий дохід. Єдине, що було для мене табу так це любовний приворот, причому будь-який. За них була надто велика плата. І платити  потрібно було частиною своєї сили, душі та здоров'я, я не хотіла, тому на таке завжди відмовляла.

І ось сьогодні я бачила такий прекрасний сон, зазвичай я не пам'ятаю, що мені снитися, але сьогодні чомусь запам'ятала. І снилося мені, те, чого, мабуть, ніколи не буде. Мені снилося моє власне весілля. А з огляду на те, що я відьма і мене ніхто ніколи не полюбить, то й весілля мені не бачити. Тому хоч уві сні я вирішила цим трохи насолодитися. Але, все закінчилося раптово. Поки мені на вухо не почали страшно репетувати, нявканням, ніби сталася пожежа, чи ще щось таке, і це був мій кіт, до речі, не чорний як у всіх відьом, а рудий, сподобався він мені тоді, дуже, шкода його стало, от і взяла на свою голову, такого дармоїда, не вдячного, який репетує ось так, іноді і цим  не дає поспати:

- Софія! Софія! Софіє, прокидайся! Прокидайся! Та прокинься, ти відьма чортова!

- ммммм ..... Господи, відвали від мене, дурний кіт!

- Ну, ні Софія!

І тут мені в руку вп'ялися гострі пазурі. На що, я розплющила очі, подивилася на годинник, а там була 9 ранку, і я закричала:

- ОЛІПМ! Ах, ти ж падлюка  руда! Ану відвали від мене! Інакше поголю налисо, кіт ти невдячний!

І кіт кулею злетів з ліжка, і побіг за двері, факту, що його поголять, він боявся як вогню, хоч чимось його можна було налякати, решта просто вже не діяла, не боявся він нічого, пояснюючи це тим, що в нього є дев’ять життів.. І я, не поспішаючи, дуже повільно підвелася, сіла на ліжку. І дивилася, як мій кіт злякано виглядає з-за рогу дверей, це було дуже смішно, я закотила очі, і, сміючись, сказала:

- Олі, та йди ти вже сюди. Потрібно поговорити!

І він  не поспішаючи, немов перевіряючи кожен крок чи нічого не буде, прийшов, далі я сказала:

- І так почнемо: що це таке? А? сьогодні ж вихідний я маю право виспатися! Ти що забув за нашу угоду? Чи захотілося лисим побути? А?

- Ні, Софіє, тільки не голи, ти що! Не треба! Як же моя репутація? Май хоч краплю совісті!

- сам винен! Не треба було  злити мене, особливо вранці!

- Зла ти Софія!

- відьма я, як ні як Олімп, чи ти забув? Може нагадати?

- Це так, і ще, яка відьма, і ні, не забув! Таке хрін забудеш! І не була б ти відьмою, то зі мною б зараз не говорила!

- Хмммм ..., точно підмічено Олі. І так чого, ти кричав,  га? Корм у тебе був насипаний на ранок, лоток чистий, вода є що тоді ще треба? Пожежа, повінь, торнадо, ураган, чума? Чи почув нову кішку?

- Гірше, Софія! Гірше!

Далі я встала, одягнувши халат, пішла на кухню, там зробила собі каву та бутерброди, і, снідаючи, я відповіла йому:

- Що ж може бути гіршим за все це? Вибач, але ти кіт! У тебе не може бути серйозних проблем, мені чи не знати!

- ой, фігове у мене передчуття Софія, ой, відчуваю, проблеми у нас сьогодні будуть .... саме по твоїй частині ...

- ОЛІПМ! Говори конкретно! Досить натяками розкидатися! Моє терпіння не вічне! І тим більше ти сьогодні завинив!

- Гаразд, це інквізитор, Софія ...

- Що? старий Аркадій знову на районі? Він же нещодавно заходив! І сказав, що до наступного місяця мене не турбуватиме, якщо скарг на мене не буде. Знову перевірка чи що? І така несподівана… хммм… дивно…чи знову ці курки наскаржилися!

- не він це Софія, не він...

- Як не він?! А хто тоді? Хтось  крутіше і вище нього по рангу? Тоді чому я його ще не відчуваю? Захист?- розумно

- ти мене питаєш? Я всіх інквізиторів не знаю Софія, але це хтось молодший за Аркадія набагато! Я лише твій магічний кіт - фамільяр. І не можу відчувати багато. А знати в обличчя всіх інквізиторів, це по твоїй частині, ти ж у нас відьма!

- От чорт! Так, Олі, а ну  сходи на розвідку, швидко!

- Чого я відразу??? Нізащо Софія! Тобі треба ти  йди! Найшла крайнього, одно маленького котика

- ОЛІПМ!

Ну, треба було придумати йому таку кличку. Я навіть не знаю, про що я думала, коли вигадувала це ім'я. Поки ми з котом на кухні, з'ясовували стосунки, хтось подзвонив  у дверний дзвінок. І ми подивилися один на одного, здивований, і я сказала:

- думаєш, він?

- Може сусідка? - Сказав кіт

- Олі, яка до дідька сусідка?! Ти що забув?! Мене весь наш район боїться! Причому не лише наш, а й сусідніх два, хоч думаю і все місто. І хтось, прямо відкрито, це заявляє, а хтось, тихо. Ніхто не ризикне, просто так, взяти і прийти до мене в будинок, в будинок ВІДЬМИ! Ні, з власної волі, ні з чийогось, ще й спокійно постукати в мої двері, як ні в чому не бувало, знаючи, хто я така! Це просто смішно і нереально

- Тоді може клієнти?

- вони приходять, коли темно Олі, щоб їх не побачили! Ще й зі мною! Це для безпеки усіх нас. А зараз ранок!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя СусІдка ВІдьма , Маріанна Ласкава"