Читати книгу - "Вишневий сад"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Аня (сумовито). Це мама купила. (Іде до своєї кімнати, каже весело, по-дитячому). А я в Парижі на аеростаті літалаї
Варя. Серденько моє приїхало! Красуня приїхала! Дуняша вже повернулась з кофейником і варить каву.
Варя (стоїть біля дверей). Ходжу я, серденько, цілий день по господарству і все мрію. Віддати б тебе за багатого чоловіка, і я б тоді була спокійніша, пішла б собі в пустинь, потім у Київ... у Москву, і так би все ходила по святих місцях... Ходила б і ходила. Ліпота!
Аня. Пташки співають у садку. Котра зараз година?
Варя. Певно, третя! Час тобі спати, серденько. (Входячи у кімнату до Ані). Ліпота!
Входить Я ш а з пледом, з дорожньою сумкою.
Яша (йде через сцену, делікатно). Тут можна про-* ити-сь?
Д у н я ш а. Вас і не впізнати, Яшо. Який ви стали за кордоном.
Я ш а. Гм... А ви хто?
Д у н я ш а. Коли ви звідси виїздили, я була отакою... (Показує од підлоги), Дуняша, Федора Козоїдова донька. Ви не пам'ятаєте!
Я ш а. Гм... Огірочок! (Озирається і обійма її).
Вона скрикує і випускає блюдечко. Яша хутко виходить.
Варя (на дверях, невдоволеним голосом). Що тут таке?
Дуняша (крізь сльози). Блюдечко розбила... Варя. Це на добре.
Лня (вийшовши із своєї кімнати). Треба б маму попередити: Петя тут...
Варя. Я наказала його не будити.
Аня (замислено). Шість років тому помер батько, через місяць потонув у річці брат Гриша, гарненький семилітній хлопчик. Мама не перенесла, пішла, пішла не озираючись... (Здригається). Як я її розумію, коли б тільки вона знала!
Пауза.
А Петя Трофимов був Гришиним учителем, він може нагадати...
Входить Ф і р с, він у піджаку й білому жилеті.
Фірс (іде до кофейника, заклопотано). Пані тут будуть каву пити... (Надіває білі рукавички). Готова кава? (Суворо до Дуняші). Ти! А вершки?
Дуняша. Ох, боже мій... (Хутко виходить).
Фірс (порається біля кофейника). Ех, ти, недотепа... (Бурмотить до себе). Приїхали із Парижа... І пан колись їздив до Парижа... на конях... (Сміється).
Варя. Фірсе, ти про що?
Фірс. Чого зволите? (Радісно). Пані моя приїхала! Дочекався! Тепер хоч і померти... (Плаче з радощів).
Входять Любов Андріївна, Гає в, Лопахін і Симеонов — П и щ и к; Симеонов-ГТищик у чумарці із тонкого сукна і ша-* роварах. Гаєв, входячи, руками і корпусом робить рухи, ніби грає
на більярді.
Любов Андріївна. Як це? Дай-по згадати... Жовтого в куток! Дуплет в середину!
Г а є в. Ріжу в куток! Колись ми з тобою, сестро, спали от у цій самій кімнаті, а зараз мені вже п'ятдесят один рік, хоч як це дивно.
Л о п а х і н. Так, час спливає.
Г а є в. Кого?
Л о п а х і н. Час, кажу, спливає. Г а є в. А тут пачулями пахне.
Аня. Я спати піду. На добраніч, мамо. (Цілує матір). Любов Андріївна. Любе дитятко моє. (Цілує їй руки). Ти рада, що вдома? Я ніяк не можу отямитись. Аня. Прощавай, дядю.
Г а є в (цілує їй лице, руки). Бог з тобою. Як ти схожа на свою матір! (До сестри). Ти, Любо, в її роки була точнісінько така.
Аня подає руку Лопахіну і Пищикові, виходить і зачиняє за собою двері.
Любов Андріївна. Вона дуже стомилась. Пищи к. Шлях же довгий.
Варя (Лопахіну і Пищикові). Що ж, панове! Третя година, пора й спокій дати.
Любов Андріївна (сміється). Ти все така ж, Варю. (Пригортає її до себе, цілує). Ось вип'ю кави, тоді всі підемо.
Фірс кладе їй під ноги подушечку.
Дякую, рідний. Я звикла до кави. П'ю її і вдень і вночі. Дякую, мій старенький. (Цілує Фірса).
Варя. Глянути, чи всі речі привезли... (Виходить).
Любов Андріївна. Невже це я сиджу? (Сміється). Мені хочеться стрибати, махати руками. (Затуляє обличчя руками). А що коли я сплю? Бог свідок, я люблю батьківщину, люблю ніжно, я не в силі була дивитися з вагона, все плакала. (Крізь сльози). Проте треба пити каву. Дякую тобі, Фірсе, дякую, мій старенький. Я така рада, що ти ще живий.
Фірс. Позавчора.
Г а є в. Він недочуває.
Л о п а х і н. Мені зараз, о п'ятій годині ранку, до Харкова їхати. Яка досада! Хотілось подивитися на вас, поговорити... Ви
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вишневий сад», після закриття браузера.