Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

І дівчина стверджується на думці — не любить. Знову вона лишилася ні з чим!

Наш клієнт через півроку справді закінчує проєкт і знову йде на підвищення. Звичайно, він пригнічений і досі дивується, чому дівчина розірвала їхні стосунки, адже він справді хотів і планував на ній одружитися. Так, він розуміє, що, мабуть, це було не зовсім чесно і правильно — змушувати дівчину чекати, але, як йому здається, він гранично чесно й чітко описав їй майбутній план, і вона з ним погодилася.

Ще через півроку чоловік знову до нас звернеться з проханням його познайомити: після минулих стосунків пройшов уже рік — цей корабель відплив, рана затяглася, настав час рухатися далі, тим більше втрачено стільки часу. І ми знову знайомимо чоловіка. Цього разу через десять місяців стосунків він робить своїй новій дівчині — іншій нашій клієнтці — пропозицію руки і серця, і вона радісно її приймає. Вони справляють невелике весілля у місті дівчини та подають документи на візу. Поки вони чекають на документи, дівчина записується на курси водіння, щодня займається англійською, робить у своїй квартирі косметичний ремонт для подальшої здачі квартирантам. Відпустку пара проводить в Іспанії, а після повернення на них чекає сюрприз — дівчина виявляється вагітною. Чоловік повертається в Америку і починає готувати дитячу кімнату, а ще місяців через два пара отримує довгоочікувані документи, дівчина здає квартиру і з трьома валізами, великою ручною поклажею і солідним животиком летить до Америки. Там на неї чекає зовсім нове життя. У пари народжується хлопчик. А ще за два роки пара вдруге стає батьками.

А як же колишня дівчина нашого клієнта та Миколи? Вона радикально змінює колір волосся і стає блондинкою, переїжджає на іншу орендовану квартиру і ось нещодавно відзначає свій сороковий день народження в Єгипті в компанії двох розлучених подруг. Зараз дівчина має бойфренда, йому двадцять дев’ять років, вони познайомились у спортзалі. Він поки що не готовий афішувати їхні стосунки, оскільки зовсім недавно розлучився зі своєю колишньою дівчиною і не хоче поранити її почуттів. Але наша героїня може трохи зачекати. Вона готова надати хлопцеві шанс.

Яка ж вона, безумовна любов з умовами? Вона в жіночому бажанні закохатися саме в мільйонера або тільки в кі-ношно-красивого чоловіка: високого, накачаного, з густою копицею темного волосся, при цьому такий чоловік неодмінно має бути добрим, щедрим, уважним і по вуха закоханим у дівчину, незважаючи на її життєві реалії. Він буде будити її оргазмами, одружиться з нею без жодних неро-мантичних шлюбних угод, перепише на її дітей від перших шлюбів більшу частину свого королівства і втілить у реальність усі її мрії, нічого не зажадавши натомість. Такий чоловік обожнює її такою, якою вона є: з целюлітом, розтяжками після пологів у її попередніх шлюбах, з грудьми, що опустилися від годування не його дітей. Адже краса в очах того, хто дивиться, чи не так?

Чоловіки теж мріють про безумовну любов. Об’єктом цього кохання має бути неодмінно струнка двадцятитриріч-на дівчина з двома вищими освітами, блакитними очима, ідеальною шкірою, довгим натуральним світлим волоссям, натуральними грудьми третього розміру, успішним минулим у художній гімнастиці, зі знанням англійської та французької та з багатим татом, тому гроші для неї тепер не головне. Дорогі сумки, сукні та сережки у неї вже є з надлишком, тому здивувати її можна лише букетом польових квітів та власноруч намальованою листівкою. Адже гроші для такої дівчини — не головне, головне — увага. І, звичайно, зовнішність, вік та інші вхідні дані чоловіка таку дівчину не цікавлять. Вона не така.

У болоті подібного абсурду залишки здорового глузду та логіки помирають від ядухи, спричиненої випарами дурості.

То що ж, погоджуватися на менше? Щоразу, коли я чую подібне запитання від деяких жінок і чоловіків, мені хочеться голосно поплескати в долоні й по складах проговорити: «У-вім-кніть го-ло-ву і по-ди-віть-ся у дзер-ка-ло». Але люди дивляться у дзеркало з якоюсь кінською неприродною дозою оптимізму.

Жінки із зайвими нездоровими кілограмами заявляють, що чоловіки, особливо чоловіки-мільйонери, люблять форми та «натуральність», не всі ж чоловіки хочуть займатися сексом з дев’ятнадцятирічними моделями-швабрами або двадцятип’ятирічними просиліконеними інстадівами. І навіть якщо вони їх і хочуть, то виключно заради сексу, а сорокарічну Наталію Михайлівну, логіста із заводу електроприладів, такий чоловік явно вибере не за зовнішність, а лише в ім’я кохання.

А як же наша героїня — колишня дівчина Миколи? Адже вона не полювала ні на мільйонера, ні на красеня-бодибіл-дера. Так, її Микола був її ровесником, високим, досить симпатичним, працював у тому ж відділі, де і наша героїня, грав на гітарі, мав гарне почуття гумору, але він не міг собі дозволити (і не вважав за потрібне) повести свою дівчину в найдорожчий ресторан міста, придбати путівки в Турецьку п’ятірку чи не на виплат купити MacBook. Нашу героїню це не бентежило. Звичайно, вона мріяла про власне житло, відпочинок на турецькому узбережжі, про натуральну шубу та нові зимові чоботи. Мальдіви і Сейшели здавалися їй надто далекими і нереальними, а жінки, що приваблюють заможних чоловіків, які можуть собі дозволити такий відпочинок, викликали в неї роздратування та нерозуміння. Вона одразу вішала на них ярлики «меркантильна», «продажна», «не така, як вона».

А її Микола? Він із самого початку заявляв дівчині, що вважає цивільний шлюб таким самим шлюбом, як і офіційний. Він запропонував перевірити їхні стосунки побутом — з’їхатися. Йому так хотілося, так було зручно. Це й