read-books.club » Сучасний любовний роман » Три шляхи до одного серця, Катря Вивір 📚 - Українською

Читати книгу - "Три шляхи до одного серця, Катря Вивір"

55
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Три шляхи до одного серця" автора Катря Вивір. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 28 29 30 ... 59
Перейти на сторінку:

 У четвер Тіна вже знала, що на наступний день піде на побачення з Ігорем і дівчині дуже хотілося порадувати його гарними новинами. Тому вона вирішила залучити важку артилерію і пішла після роботи до Назара з пляшкою міцного медового віскі.

— О це знову ти! — замість привітання буркнув Назар. — Заходь, допоможеш мені зашити штани Федьку.

 Тіна промовчала про те, що востаннє тримала голку в руках ще в школі і взялась лагодити розірвані майже навпіл джинси. Виходило в неї кепсько: кожен стібок був гігантськи і помітним, тканина весь час стягувалася, однак Назар спостерігав за її роботою мовчки. Потім він відкоркував принесену пляшку з віскі, налив собі трохи у чашку і одним махом випив.

— Де це він примудрився так розірвати джинси?

— В ночі хотів вилізти через вікно, та зачепився за старий гачок для прив’ючування коней і повис. Добре, що хоч додумався мене погукати. Він останнім часом такий гордий, що міг на зло ворогам провисіти на тому гачку не одну годину, — відповів Назар і налив собі ще трохи віскі. — Будеш?

— Буду! — відповіла Тіна. — Він що, хотів піти гуляти вночі?

— Якби ж то! Не гуляти, а втекти геть. Так, ніби тут якась в’язниця, — Назар пирхнув і перехилив наступну кружку з віскі.

 Тіна помітила, що сьогодні його звичний байдужий вираз обличчя змінився на байдужо засмучений. Їй навіть не довелося нічого питати, чоловік заговорив сам.

— Федько думає, що він великий воїн і його місце на фронті, — кожне слово Назару давалось важко, однак він продовжив розповідати. — Як і його батько, — чоловік кивнув на стіну з фотографіями, серед яких на одній Назар стояв усміхнений із тушею впольованого зайця, а за плече його обіймав ще вищий чоловік з такими ж блакитними очима і неслухняним темним волоссям. — Ми були там разом. Він загинув торік під час обстрілу наших позицій. І мені довелося повернутися додому, щоб взяти опіку над племінником, бо так хотів Василь, — Назар замовк і втупився у порожню чашку. — Та я з ним не справляюсь, він так схожий на батька, але дивиться на мене вовком. То їсти відмовляється, то працювати, то школу прогулює, — Назар кинув оком на штани у руках Тіни. — О, ти закінчила? Чудово, свиням хвости крутити як раз. Дякую!

 Тіна, яка дуже хотіла зблизитись з Назаром для своїх цілей, виявилась зовсім до цього не готовою. Вона не знала, як його втішити і чи потрібно це робити. Говорити щось про запрошення на полювання з Ігорем дівчина собі одразу заборонила, іншим разом. Тож вона мовчки прибрала зі столу пляшку з віскі та сховала у сервант, а потім запитала:

— Можливо в тебе є сушені зерна кукурудзи, або картопля і якісь приправи?

 Назар, що був глибоко занурений у свої думки неначе прокинувся та здивовано підняв свої густі брови.

— Є й те і інше. Нащо тобі?

— Я чула, що зараз дуже популярні фільми про супергероїв, а особливо серед хлопців. Пропоную вимкнути новини і пошукати якесь кіно, де найбільше бійок зі злом та спецефектів.

 Назар слухняно заклацав пультом, передивився кілька трейлерів і обрав фільм про Аквамена. Вони разом начистили картоплі і насмажили домашніх чипсів, а потім спробували підсмажити у духовці попкорн. Розкрилась тільки половина кукурудзяних зерен, однак цього цілком мало вистачити. Коли Тіна з Назаром пішли до кімнати Федька, то чоловік довго не наважувався постукати, однак племінник визирнув сам.

— Ви ще довго будете перешіптуватись у мене під дверима?

Назар замовк, тож Тіна взяла ініціативу у свої руки:

— Ідеш дивитись з нами Аквамена?

— Ну ок.

 Назар явно не сподівався, що все виявиться настільки просто. Вони чудово провели вечір разом і Тіні навіть не хотілося вилазити вже зі свого законного крісла та йти додому. Однак у п'ятницю на неї очікував черговий пекельний робочий день і ще одне вишукане побачення з Ігорем. Тож вона зібралась, а Назар запропонував провести через ліс. Коли ж вони вийшли з хащів, він на прощання, окрім звичного «Бувай здорова!», буркнув собі під ніс: «Приходь ще».

***

 У п'ятницю Тіну зустрів з роботи Ігор. Вони пішли в затишний ресторан, який був розташований у п’ятизірковому готелі. На дівчину знову чекав величезний букет троянд та сережки-пусети з білого золота з маленькими іскристими діамантами. Однак Тіна не змогла одразу зануритись у романтичну атмосферу, яку так старався створити для неї Ігор. Поки вони чекали замовлення, дівчина була на телефоні зі службою підтримки корпоративних клієнтів пошти і пояснювала кільком менеджерам по черзі, чому посилки, відправлені її співробітником вчора, необхідно повернути. Наближалася дата запланованого відкриття магазину і пара багато говорила про роботу:

— Як справи з пастухом-інспектором? — зневажливо поцікавився Ігор, однак Тіна чудово розуміла, що питання вкрай важливе.

— Можна сказати, що ми з ним потоваришували, — відповіла дівчина. В неї геть не було апетиту і Тіна вже хвилину замислено мастила шматок багета ніжною фуа-грою. Насправді ж її аж нудило від того, що довелося влізти в душу незнайомій людині задля того, аби використати це у роботі. — Однак пропозицію неформальної зустрічі я ще не зробила, потрібно підібрати момент. — Тіна нарешті вкусила намащений хлібец і почала завзято жувати, щоб більше не говорити на цю тему.

— Добре, тільки поквапся. В нас все йде за планом, крім цього клятого дозволу від пожежної інспекції.

 Насправді ж все було не так ідеально, як собі уявляв Ігор. Тіна стикалась з щоденними проблемами та перешкодами, однак долала їх самотужки, аби підтримувати в його очах образ ділової жінки та професіонала.

— До речі, — знову заговорила Тіна. — Чи є якісь результати у розслідуванні хуліганства? Я маю на увазі наші побиті вікна. Не хочеться, щоб напередодні відкриття це повторилося знову.

— Слідство зайшло у глухий кут, якщо взагалі й починалось, — Ігор акуратно постукав двічі по бокалу і за його плечем одразу з’явився офіціант і долив ще вина. Потім чоловік продовжив. — Однак вже встановлені камери на вході, тож навряд місцева шпана спробує провернути це ще раз.

1 ... 28 29 30 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Три шляхи до одного серця, Катря Вивір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Три шляхи до одного серця, Катря Вивір"