Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"

— П-с-с, — штовхнула її Ліда, — П-с-с, поговорили хоч трошки? — шепотіла Ліда.

   Каріна лиш кивнула.

— І що?

— Та нічого, дома…– швидко відповіла Каріна, боячись, що Клавдія Олександрівна сваритиме її ще й за розмови під час пари.

    Лекція тривала цілу вічність, а Каріну все більше хилило на сон. Вона й сама не помітила як задрімала. Збудилася від штовхання Ліди її у бік.

— Каріно Макова, — почула вона голос викладачки, що стояла над нею склавши руки, — Мало того, що ви мій предмет не вивчили, так ще й спите на парі! — суворо говорила жінка.

    Каріна нервово почала кліпати очима, періодично глитаючи.

— Вибачте, цього більше не буде, — відповіла соромно ховаючи очі. 

    Викладачка лиш невдоволено похитала головою і продовжила лекцію. Та Каріна мало що чула. У мріях дівчина була ще там, на тому полі окутана ромашками та його обіймами. Окутана тремтінням і щастям водночас.