Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Хоч в якомусь-то столітті хтось почув мої молитви. Надійка з бухглтерії таки була у нашій команді і коли пролунав свисток судді, разом з усіма рвонула по смузі перешкод. Ну, як раванула, плелася позаду всіх. З задишкою і кряхтінням, але головне - з правильним бойовим настроєм! Ой, вибачте, там ще Олександра Сергіївна з команди суперників десь бігла, намагаючись довести, що вік — це не головне.
- Наше слабке місце - Надійка, - говорю на ходу, підлаштовуючись під ритм Царьова. - Стінку вона сама ніяк не перетне, тому разом з Юрою затримайтеся і підсадіть її.
- Що? Так вона розчавить мене! - ми синхронно підстрибуємо, долаючи чергову перешкоду, дихаємо в унісон і не дивимося один на одного.
- Це командне змагання, не має значення хто прибіжить першим, важливо, щоб всі члени команди досягли фінішу раніше суперників.
Я повзу всередині тунелю і відчуваю, як рука Кіра накриває мою попку. Прискорюю темп, роблячи вигляд, що нічого не помітила і виповзаю на світло. Ну, нічого, я ще пригадую тобі це. І не тільки за сьогодні.
- Якщо Надійка наше слабке місце, то какого біса її взяли в команду?
- Не знала що ти такий, Царьов!
- Який?
Я не відповіла, бо попереду був рів. вчепившись в край каната, відштовхнулася ногами від землі і перелетіла через болото. Не стала чекати Кіра, відразу ж помчала далі. Впала під колючий дріт і разом з іншими учасниками швидко почала повзти під нти, забруднивши одяг в пилу.
Біля стінки я все ж зупинилася, щоб проконтролювати, що Кирило не втече, кинувши Надійку напризволяще. Білий одяг хлопця давно нагадує ганчірку для підлоги, якою пройшлися по всіх поверхах заводу і забули випрати. Його лице теж брудне, по скронях стікають крапельки поту, але цього гада, здається, ніщо не зіпсує. Все так само гарний та сексуальний.
- Що, подобаюся? - він задер край поло, витираючи ним мокре обличчя і демонструючи ідеальний прес.
- Ні, я просто міркую впораєшся ти поодинці з Надійкою, тому що Юра звалив.
Кір безпорадно озирається назад, сумним поглядом проводжаючи тих, хто без зволікань кидався до високої дерев'яної конструкції.
- Слухай, а вона точно витримає нашого бухгалтера? Переживаю як би нам з тобою не довелося потім самим звіти тікати.
- Царьов, не будь ідіотом, туди зараз одночасно в деруться шість чоловік.
Ми мовчимо. Стоїмо поруч, вдивляємося вдалеч і мовчимо. Час від часу я кидаю короткі погляди на нього і кожен раз, коли натикаюся на сильні чоловічі руки, згадую про те, що він творив зі мною у ванній.
- О, ні, - голос Кіра не дає моїм думкам зайти надто далеко і я дивлюся в ту сторону, куди він вказує.
Схоже, Надю спіткала невдача з канатом.Вона з ніг до голови в болоті. Сіра маса стікає з її одягу і волосся. Я розумію що вона на межі. Видихлася. А попереду всього дві перешкоди і достанців в двісті метрів. Надя хрипить, ледве переставляє ноги, а у Кирила, побачивши її блідне обличча.
- Може, вона просто обійде "стінку"?
- Тоді нам не зарахують.
- Не можу, більше не можу, - хрипить дівчина, згинаючись навпіл.
- Так, Надя, - мій голос звучить суворо і я сподіваюся, що зможу повернути їй бойовий дух. - Ти ж хочеш утерти ніс цьому своєму інженеру?
- Так, - ледь чутно видихає вона, все ще не докінця відновивши дихання.
— Я не чую, голосніше!
— Так!
— Ти ж хочеш довести йому що теж чогось варта? Що вахтерка Свєта в кілька разів гірше тебе?
— Але вона важить всього сімдесят шість ...
— Без різниці скільки вона важить! Ти хочеш чи ні?
— Хочу.
— Тоді піднімай свій зад, і лізь на "стінку", а твій шеф підстрахує тебе. Тому що сьогодні ти будеш королевою і наплювати, що твоє обличчя вимазане в багнюці!
— Ти хотіла сказати - в лайні, - відгукується Царьов, але я пропускаю його слова повз вуха.
—Ти зрозуміла мене? - здається, я занадто голосно кричу.
— Так! - очі Наді загоряються і я бачу, що вона готова поборотися не тільки за сьогоднішню перемогу, а й за самого чоловіка.
— Тоді ворушися, тому що Олександра Сергіївна вже виблискує на горизонті сволю рожевої маєчкою.
— Та ти природжений оратор! Чорт, навіть я надихнувся!
- Ха-ха, - нагнано сміюся я, кривляючись з Кіра.
Надя підходить до стінки, але забратися на неї вдається не з першого разу. І навіть не з другого. Царьов намагається підсадити її, матюкається, кряхти ТБ. Болото з одягу дівчини давно перекочувало на нього, навіть його ноги якимось чином стали брудними.
— Чорт, Левандовська, сьогодні ввечері ти маєш зробити мені відмінний масаж.
— Можу дати візитку хорошого салону.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибухова парочка, Аріна Вільде», після закриття браузера.