Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

Стас

-        Ти ж розумієш, ці перевірки необхідні по техніці безпеки, - говорить Тарас, наче виправдовується.

Він пожежний інспектор, а ще мій хороший знайомий, став ним після того, як я придбав цей клуб. Прийшлось потоваришувати з багатьма новими людьми, щоб не робили нерви і кожного місяця все проходило добре.

-        Про що мова? Головне, що все в порядку, - хлопаю його по плечу і протягую склянку з коньяком.

Худий світловолосий чоловік сидить розслаблено на диванчику. Я підходжу до столу спираюсь на його край, схрещую руки на грудях.

-        Як завжди, - посміхається, торкається пальцями внутрішньої кишені піджака, куди нещодавно засунув конверт з кругленькою сумою, і охоче п'є зі склянки.  - Ми з тобою гарно спрацювались.

Хмикаю на його слова. Кожного місяця маю башляти, щоб не чіпали. Для них це золота жила. Для мене невелика плата за спокій.

-        Еге ж, - задумано промовляю.

Тарас повільно попиває коньяк і це мене дратує. Сам не п'ю, сьогодні за кермом. Відчуваю дивний неспокій, наче щось забув, наче кудись потрібно піти. Але ніяк не можу зрозуміти, що саме хвилює. Хочеться, щоб він вже пішов, але не можу просто так прогнати. Тому змушений чекати, поки не наговориться.

-        Як на рахунок дівчини у подарунок? - після короткої паузи нахабно запитує. - Давно я вже не розслаблявся.

Окрім грошей Тарас майже ніколи не відмовляється від стриптизерки. Спочатку це було як бонус до хабаря, тепер увійшло у звичку.

-        Сьогодні народу багато, не знаю, чи є вільна кімната, - важко зітхаю. - Треба перевірити.

Все одно не відчепиться, любить красивих дівчат, що тут зробиш.

-        Перевір. У тебе такі чудові танцівниці, - поблискує азартними очима.

Без зайвих слів відштовхуюсь від столу і прямую до дверей. З кабінету вже давно хочеться вийти, але мусив спершу владнати справи. Тараса залишаю на дивані, він продовжує насолоджуватись напоєм.

Гучна ритмічна музика відбивається від шкіри. Прищурившись, оглядаю переповнену залу. Ковзаю поглядом від офіціантки до офіціантки. Підсвідомо шукаю Настю, та ніде її не помічаю. Дивно. Невже має настільки вільного часу, що десь пропадає?

У клубі сьогодні з нею ще не зустрічався. Декілька раз ловив поглядом біля столиків, але сам не попадався їй на очі.

Згадую сьогоднішній день. Спечені нею кекси мене здивували. Смачний запах розповсюдився по всьому домі. Я сердився на неї за витівку в машині, але коли побачив її з Ігорем, щось неприємно кольнуло всередині. Вони так гарно спілкувались, сміялись одне до одного. Не хотілось дивитись на цю сцену. Та тарілка з кексами під моїми дверима вразила найбільше. То був такий незначний жест турботи, котрого я вже давно ні від кого не отримував.

І що брехати? Кекси її дуже смачні.

Не знайшовши дівчини, прямую до бармена.

-        Кімнати для привату вільні є? - цікавлюсь, коли Костя залишає клієнта і підходить до мене.

Він в курсі усіх подій. Офіціантки повідомляють йому, якщо хтось хоче окремий танець, і він видає ключі, котрі зберігає у надійному місці.

-        Здається всі три зайняті, - невпевнено промовляє.

-        Хіба друга не вільна? - прищурюю на нього очі. - Чи хтось замовив, поки я був зайнятий.

-        Нещодавно чоловік якийсь замовив, - згадує і трясе головою. - Настя ще понесла туди пляшку горілки.

-        Настя? - дивуюсь. - Давно це було?

З підозрою кидаю погляд на подіум, де звабливо вигинається оголена Тая. Її пишні груди особливо привертають увагу чоловіків. Вона в нас єдина з великими формами і клієнтам це подобається.

-        Хвилин десять назад, може п’ятнадцять. Не рахував.

-        І вона ще не повернулась? - неприємне відчуття з'являється глибоко всередині. Не подобається мені це все.

-        Я її не бачив, - Костя підозріло дивиться на мене, хмурить світлі брови. - А що таке? Чого ти такий нервовий?

-        Швидко давай мені запасні ключі від другої кімнати, - командую.

Він не сперечається, присідає під стійку, копирсається здається цілу вічність, поки не протягує необхідну для мене річ.

-        Нащо тобі? - все ж таки не витримує, щоб не поцікавитись. - Невже ввірвешся у кімнату без попередження. Можливо там дійство почалось.

Я нахиляюсь до нього через стійку, вдивляюсь в його розгублені очі. Чогось шукаю, можливо зговору. Але нічого не бачу.

-        Сьогодні працює три працівниці. Три кімнати зайняті на приватний танець, а Тая розважає людей на подіумі, - чітко промовляю кожне слово. - Тоді в мене питання — хто з дівчат у другій кімнаті?

Костя округлює очі, але нічого не говорить, лише знизує плечима.

Отож бо. Залишаю його і швидко прямую до кімнати для привату номер два. Неприємне відчуття посилюється. Поки йду, в голові мерехтять різні думки.

Здогадка очевидна, але не хочеться в це вірити. Насті ніде нема. Можливо вона справді там. Невже вона вирішила заробляти гроші іншим методом? Від злості міцно аж до болю стискаю долоні в кулаки. Зараз все і перевіримо. Хоч я їй і не забороняв, але повідомити мене мусила.

Може я щось неправильно розумію, і там її немає? Надія жевріє. Тому що не знаю, що зроблю, якщо побачу її під чужим чоловіком.

Зупиняюсь перед потрібними дверима. Від нервів трясуться руки і я ледве попадаю у замок ключем. Швидко відмикаю і різко шарпаю двері, відчиняючи їх.

Побачене змушує завмерти. Чолов'яга з голим задом стоїть на ліжку на колінах. За ним видніються дівочі форми. Вона обернена обличчям до подушки, але руде волосся розкидане на простирадлах відкидає всі сумніви.

Однієї миті відчуваю сильне розчарування і образу. Продажна дівка. Та наступної секунди по кімнаті розливаються нестримний відчайдушний її крик. І я розумію, що щось не так. Це не крик задоволення.

Кидаюсь до чолов'яги, віддираю його від неї. Дівчина напівоголена, руки зв'язані, приглушені схлипи ріжуть вуха.