read-books.club » Пригодницькі книги » Вибрані твори в двох томах. Том I 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибрані твори в двох томах. Том I"

212
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Вибрані твори в двох томах. Том I" автора Дмитро Васильович Ткач. Жанр книги: Пригодницькі книги / Дитячі книги / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 28 29 30 ... 118
Перейти на сторінку:
наспіх збите невтомними солдатськими руками дерев'яне ліжко, застелене сірою ковдрою, поряд стояв стіл, а біля столу — єдиний стілець, на якому й сидів Єхлаков, упершись міцними, жилавими кулаками в коліна.

— Під'їв трохи? — запитав він звичайним спокійним тоном.

Очі його не були вже такі сердиті, як під час першої зустрічі, а навіть світилися якоюсь теплотою, добрістю.

— Ага, поїв, — механічно відповів Валерик, намагаючись з виразу комісарового обличчя догадатись, яка буде розмова.

— Ну й добре…

На ліжку сиділи Даурова та Ібрагімов. Але вони мовчали, приховуючи в очах ніяковість. Мабуть, Єхлаков таки дав їм доброї прочуханки.

— А тепер давай подумаємо, що з тобою робити, — промовив комісар, витягаючи з кишені люлечку. — Сідай он на ліжко, біля своїх доброчинців.

— Ви нічого зі мною не робіть, — попросив Валерик. — Я хочу залишитися тут, з вами.

— Тут іде війна, братику, — примружився від диму Єхлаков. — Земля під ногами горить…

— А я не боюся, товаришу комісар. Я саме й хочу воювати, — щиро висловив своє бажання Валерик, щоб Єхлаков не мав ніякого сумніву з приводу цього. Єхлаков пошкріб скроню, пильно глянув Валерикові в очі:

— Ти-то, може, й не боїшся, хлопче, бо ще не знаєш, що це таке і з чим його їдять… Але я за тебе боюсь. Уб'є, а то й покалічить на все життя. А тобі жити треба… жити…

Він нічого не наказував категорично, нічим не виявляв своїх великих комісарських прав, а сидів і роздумував, розмірковував, як добрий і мудрий батько. І Валерикові трохи одлягло від серця, хоч воно й стискалося тривогою в грудях.

— Як розіб'ємо фашистів, тоді й будемо думати про життя, — відповів комісарові Валерик зовсім по-дорослому. — Ви не думайте, я й стріляти навчусь, і в розвідку ходитиму… Ви ж ще мене не знаєте. А я такий, що скрізь пролізу і нічого не побоюсь… Бачите, ось і галстук у мене, бо я — піонер…

Валерик розстебнув піджак, розмотав синій шарф на шиї, і на грудях у нього зачервонів піонерський галстук. Він був пом'ятий, але Валерик показував його всім присутнім — комісару Єхлакову, розвідникам Ібрагімову й Дауровій.

— Ти що ж, і там… серед фашистів галстука не знімав? — украй здивований, запитав Єхлаков, і в його очах затанцювали гарячі іскорки.

— Авжеж що ні!.. Я його носив так, щоб не бачили.

— Молодчина, — не міг стриматися від похвали Єхлаков. — Справжній піонер!..

І надовго змовк. Сидів задуманий, з трохи примруженими очима, які дивилися вбік чи, може, в самого себе, із схиленою головою, обтяженою думками. Зненацька рішуче поклав руку на стіл:

— І все-таки не можна тобі тут залишатись, ти повинен це зрозуміти… Відведу я тебе в школу. Вчитимешся, як і інші діти вчаться.

— У школу?! — здивовано вигукнув Валерик. — Де ж тут та школа?

Єхлаков, думаючи, що порадував Валерика, задоволено усміхнувся:

— А є така… Не школа, а справжній підземний палац! Всі шкільні приміщення у Севастополі вже розбиті, то тепер школу під землю перевели, в штольню. Там і живуть діти, і вчаться… І для тебе місце знайдеться. А ми будемо тебе навідувати.

Діло обернулося так, що Валерик не знав, що й казати. Звісно, і в школу — непогано було б, але хіба ж до науки зараз, коли місто в облозі, коли йому не про уроки думати хочеться, а про те, щоб помститися за тата, за те горе, яке принесли людям фашисти!.. А горя цього він надивився вдосталь і коли йшов безкінечно довгою дорогою евакуації, і коли наїв у Чоргуні… У нього вже серце обкипіло кров'ю від люті та ненависті до фашистів. Йому просто не терпиться побачити, як від його кулі падають ті, що принесли сюди, на нашу землю, руїни, смерть і каліцтво. То про яку ж школу, про яке навчання зараз тут говориться?..

І Валерик благально глянув Єхлакову в очі:

— Товаришу комісар…

Але той перебив його твердо і владно:

— І не проси більше, бо нічого тобі не допоможе. Де ти бачив, щоб діти… — тут він затнувся і ніби аж розсердився чи на Валерика, чи на самого себе. — Словом, усе ясно: до обіду ляж поспи, а після обіду підемо разом… Тебе вчитиме хороша вчителька, моя добра знайома, Клавдія Василівна… — несподівано закінчив він розмову і встав.

З землянки Валерик вийшов невеселий. Він знову опинився серед бійців. Вони, мабуть, ждали наслідків переговорів, бо Аркадій Журавльов зараз же запитав:

— Ну, про що домовились?

— Погано… — поскаржився Валерик. — Комісар хоче віддати мене в підземну школу.

— А чого ж тобі ще й треба? — радісно вигукнув моряк, ніби щойно не він обіцяв умовити комісара. — Вчитись будеш!.. Ти в якому класі?

— У четвертому оце був би.

— Аж у четвертому? От здорово!.. Ну, старина, бажаю тобі добре вчитись, щоб тільки четвірки та п'ятірки хапав!.. Війна, скажу я тобі, війною, а вчитись треба. А ми вже тут і за тебе фашистів на той світ переправлятимемо. Вважай, що кожний третій убитий мною фашист — твій! Так і думатиму: оці два від себе, а оцей один — від мого друга Валерика. Ніби твоєю рукою їх битиму!..

— Щедрий ти… — сказав Валерик, криво посміхнувшись. Але на душі в нього від такої справді щедрої обіцянки веселіше не стало.

Ні, не знаходив Валерик підтримки ні в кого. Всі наче змовились, щоб відіслати його подалі від передової. А ще обіцяли поговорити з Єхлаковим!..

Валерик щиро вірив, що він був би один з найхоробріших захисників Севастополя. І воював би не гірше за інших, і в розвідку ходив би… Ех, не розуміють його і не хочуть зрозуміти!

1 ... 28 29 30 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори в двох томах. Том I», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані твори в двох томах. Том I"