Читати книгу - "Багаті і бідні"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Вірю, що це буде неважко, — він прикрив її губи своїм поцілунком.
* * *
Оленка ніжилась у ласкавих обіймах сонечка і простирадл, а Славко, по-дитячому обійнявши подушку, спав. Оленка не роздивлялась його, вона просто лягла поближче і вдихала його запах. Теплий, ледь вловимий запах щастя.
— Не дивись на мене, — голосом з мультика прошепотів Славко, не підіймаючи повік.
— А я й не дивлюсь, — не заслужено звинувачена Оленка заперечила.
Несподівано напівсонний Славко схопився і майже прокричав:
— Слухай, у мене є для тебе сюрприз.
— Що за сюрприз?
Славко зник з кімнати, але за мить повернувся, тримаючи руки позаду себе, — закрий очі, — скомандував.
Оленка заплющила очі.
Славко наблизився і тихенько мовив, — а тепер відкривай.
Оленка розплющила очі і маленькі щілинки засвітились вогнем. Промінчики переливались у її палаючих чорних оченятах.
— Сюрприз… дуже важлива для мене річ… цінна… Це мій талісман.
Славко сів поруч з Оленкою і поклав собі на коліна кумедну рожеву скарбонку. Свинка весело посміхалась і здавалось підморгувала злегка витертим оком.
Оленка застигла. На неї дивилась та сама скарбонка, що її колись подарували однокурсники, та, що стала початком її нового життя.
— Цю свиню мені бабця подарувала… Тобто вона мені у спадок від неї залишилась…
— Цікаво, ти ніколи не розказував про свою бабусю… — Оленка вертіла у руках надуте рожеве тільце тваринки.
— Я тепер розказую… Вона мені її подарувала на десятиріччя… І я складав туди гроші.
— Невже?
Оленка посміхнулась і поцілувала Славка у кінчик носа.
Він трохи зніяковів, але продовжив свою захоплену розповідь.
— Так от. Хочеш вір, хочеш ні, але з тієї суми, яку я наскладав починався мій перший мільйон.
— Оленка зачаровано дивилась на Славка великими темними очима.
— Вона принесла мені удачу, дала поштовх. Тепер я хочу, щоб вона принесла удачу нам обом. І ще я б дуже хотів… Я хочу тебе попросити… Ти б не хотіла знову бути вчителем…
Оленці на очі навернулися сльози. «Вона так скучила за світом книжок і знань, світом, який, хоч і не надто забезпечує хлібом насущним, але так гріє душу», — так. Я буду безмежно вдячна тобі за цей ще один шанс.
Оленка обійняла Славка і вони ще довго цілувались на ранкових шовкових простирадлах.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Багаті і бідні», після закриття браузера.