read-books.club » Сучасна проза » Сніданок чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку!, Курт Воннегут 📚 - Українською

Читати книгу - "Сніданок чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку!, Курт Воннегут"

149
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сніданок чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку!" автора Курт Воннегут. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 24 25 26 ... 51
Перейти на сторінку:
брошуру, що пропонувала йому подовжувач пеніса і ґумову піхву для самотності. Він отримав її два місяці тому. Він все ще її не викинув.

Брошура також пропонувала йому фільми такого плану, які Кілґор Траут дивився в Нью-Йорку. В брошурі були кадри з фільмів, і вони примусили центр сексуального збудження в Двейновому мозку послати нервові імпульси до центру ерекції в спині.

Центр ерекції примусив дорсальну вену в його пенісі стиснутися, тож кров могла легко влитися, але вилитися вже не могла. Також центр розслабив дрібненькі артерії його пеніса, і вони наповнили губчасту тканину, з якої здебільшого був створений Двейнів пеніс, тож пеніс міг стати твердим і негнучким — мов закупорений садовий шланґ.

Тож Двейн покликав Франсін Пефко по телефону, хоч вона стояла лише за кілька футів від нього.

— Франсін…?

— Так? — сказала вона.

Двейн поборов ехолалію.

— Я хочу попросити тебе зробити для мене щось таке, чого ніколи раніше не просив. Пообіцяй мені, що скажеш так.

— Я обіцяю, — сказала вона.

— Я хочу, щоб ти зараз же вийшла зі мною звідси, — сказав він, — і пішла зі мною до мотелю «Кволіті» в Шепердстауні.

Франсін Пефко готова була йти з Двейном до мотелю «Кволіті». Це було її обов’язком, подумала вона, — особливо коли Двейн здавався таким пригніченим і знервованим. Але вона не могла просто відійти від свого столу на цілих пів дня, адже її стіл був нервовим центром «Парку понтіаків Двейна Гувера біля одинадцятого виїзду».

— Тобі потрібне якесь божевільне дівчисько, яке вилетить, як тільки тобі захочеться, — сказала Франсін Двейнові.

— Я не хочу божевільного дівчиська, — сказав Двейн. — Я хочу тебе.

— Тоді навчися бути терплячим, — сказала Франсін.

Вона повернулася до відділу обслуговування, щоб попросити Глорію Браунінґ, білу касирку, якийсь час зайняти робоче місце за її столом.

Глорія не хотіла цього робити. Лише місяць тому вона перенесла гістеректомію у віці двадцяти п’яти років — після халтурного аборту в «Рамада Інн» у Грін-Каунті на автомагістралі 53, якраз навпроти входу в національний парк «Селище перших колонізаторів».

У цьому був дещо дивний збіг: батьком знищеного зародка був Дон Брідлав, білий монтажник газових котлів, який зґвалтував Петті Кін на парковці Меморіального спортклубу імені Бенністера.

Це був чоловік з дружиною і трьома дітьми.

На стіні над столом Франсін висів плакат, який минулого року жартівливо подарували їй на різдвяній вечірці автомобільної аґенції в новому «Голідей Інн».

Він чітко формулював правду про її ситуацію. Ось вона:

Глорія сказала, що не хоче займати робочого місця в нервовому центрі.

— Я не хочу займати ніякого робочого місця, — сказала вона.

Але Глорія все ж та­ки сіла за стіл Франсін.

— У мене не вистачає сміливості вчинити самогубство, — сказала вона, — то хоча б робитиму те, про що попросять, — на користь людству.

Двейн і Франсін попрямували до Шепердстауна в окремих машинах, щоб не привертати уваги до свого роману. Двейн знов їхав у демонстраційній машині. Франсін — у власній «ҐТО». «ҐТО» означала «Ґран Туризмо Омолоґато». В неї була наліпка на бампері, де писалося:

Звичайно, це було дуже лояльно з її боку — причепити цю наліпку на бампері. Вона завжди робила отакі лояльні речі, завжди підтримувала свого чоловіка, завжди підтримувала Двейна.

І Двейн старався відповідати взаємністю в дрібничках. Наприклад, останнім часом він читав статті й книжки про статеві зносини. В цій країні відбувалася сексуальна революція, і жінки вимагали, щоб чоловіки під час статевих зносин більшe уваги звертали на задоволення жінок, а не думали лише про себе. Ключем до жіночої насолоди, казали вони, і науковці їх у тому підтримували, був клітор, маленький м’ясистий циліндр якраз над діркою у жінок, куди чоловіки мали вставляти свої набагато більші циліндри.

Чоловіки мусили більше уваги звертати на клітор, і Двейн звертав значно більше уваги на клітор Франсін, аж їй довелося сказати, що він звертає на нього забагато уваги. Це Двейна не здивувало. Про клітор він прочитав, що в цьому була небезпека — що чоловік міг звертати на нього забагато уваги.

Тож, прямуючи до мотелю «Кволіті» в той день, Двейн надіявся, що буде звертати рівно стільки уваги на клітор Франсін, скільки треба.

Кілґор Траут колись написав коротку новелу про важливість клітора в любощах. Це була відповідь на припущення його другої дружини, Дарлін, що з похабною книжечкою він міг би заробити собі статки. Вона порадила: нехай головний герой так добре розуміє жінок, що може спокусити, яку лише забажає. Тож Траут написав повість «Син Джиммі Валентайна».

Джиммі Валентайн був відомим вигаданим героєм в інших книжках автора, так само як Кілґор Траут був відомим вигаданим героєм у моїх книжках. В інших книжках автора Джиммі Валентайн зачистив наждачним папером пучки пальців, зробивши їх надчутливими. Він був зламувачем сейфів. Його відчуття в пальцях було таким тонким, що він міг відкрити будь-який сейф у світі, відчуваючи, як падають кулачки.

Кілґор Траут придумав сина для Джиммі Вален­тайна на ім’я Ральстон Валентайн. Ральстон Валентайн та­кож зачищав наждачним папером пучки пальців. Але він не був зламувачем сейфів. Ральстон так добре вмів торкатися жінок саме так, як вони того хотіли, що десятки тисяч їх з власної волі стали його рабинями. В Траутовій оповіді вони покидали заради нього своїх чоловіків чи коханців, і завдяки голосам жінок Ральстон Валентайн став Президентом Сполучених Штатів Америки.

Двейн і Франсін кохалися в мотелі «Кволіті». Потім вони якийсь час полежали в ліжку. Це був водяний матрац. Франсін мала красиве тіло. Двейн так само.

— Ми ніколи раніше не кохалися серед дня, — сказала Франсін.

— Я був такий збуджений, — сказав Двейн.

— Знаю, — сказала Франсін. — Тепер тобі краще?

— Так.

Він лежав на спині, схрестивши ноги, руки поклавши за голову. Його великий прутень лежав на стегні, наче салямі. Тепер він cпочивав.

— Я тебе так люблю, — сказала Франсін. І відразу поправилась: — Я знаю, що обіцяла ніколи цього не казати, але це обіцянка, якої я не можу не порушувати.

Справа була така: Двейн уклав з нею угоду, що жоден з них ніколи не говоритиме про любов. Оскільки Двейнова дружина проковтнула «Драно», Двейн уже ніколи не хотів чути про любов. Тема була надто болюча.

Двейн шморгнув носом. Для

1 ... 24 25 26 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сніданок чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку!, Курт Воннегут», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сніданок чемпіонів, або Прощавай, чорний понеділку!, Курт Воннегут"