Читати книгу - "За мить до кохання, Лаванда Різ"

Трістан

— Блін, Трісе, дивлячись на тебе море кисне, — Ділан натирається кремом для засмаги за великим рахунком не тому, що він піклується про свою шкіру, а для того, щоб дівчата витріщалися. Це цілий відрепетирований номер, еротична постановка. Ділан вибирає точку, звідки його найкраще видно. Спочатку він повільно і чуттєво натирає собі плечі, потім руки та груди. Грудям він приділяє особливу увагу, тим часом стріляючи очима на всі боки, потім, посміхаючись, натирає живіт, злегка опускаючи гумку шортів. Далі черга доходить до ніг, але на цьому етапі він вже зазвичай вибирає собі красуню, яку попросить натерти йому спинку. Щодня одне й те саме, вже нудить дивитися. Дівчата щоправда щодня різні. Рік і Харві з нього стібуться, але сильно не перегинають, бо Ділан підгодовує їх своїми подачками, дає покататися на своїй яхті, проводить у клуб на халяву, закочує вечірки, знову ж таки — поряд із ним найкрасивіші дівчата. Наші з ним батьки рідні брати, але мій старший брат Август Ділана на дух не переносе. А мене дратують вони обидва.

Знову дивлюся на телефон, перевіряючи чи немає чогось від Тіни. Коли вона працює — я тиняюся, як неприкаяний.

— А що тобі, власне, не подобається, Ділане? Я псую твій відпочинок, пупсику? Кидаю тінь на твою променисту посмішку?

— Так, брате, ти його трохи спаскудив. Замість того, щоб відриватися, мацати дівчат, засмагати і ходити на вечірки — ти знайшов собі нову проблему. Ти без цих страждань не можеш жити, так? Спочатку Дженніфер, тепер ця русалка Тіна. Навіщо тобі цей гемор, Трісе? Розважилися, зробив дівчинку жінкою, поголубилися, кльово провели час і легко розбіглися. Без проблем! Нерви, сон та потенція будуть набагато кращими!

— Кому як не тобі про це знати. Тільки це не твоя справа, — повільно закипаю. Якщо він продовжить — бійки не уникнути. Давно ми один одному рило не чистили.

— Трісе, а може тобі дійсно завести собі ще одну тимчасову подружку на заміну поки Тіна не з тобою? Щоб було кому помацати твої горішки? — Потягується Харві. — Он їх скільки поруч крутиться. Чи тобі подобаються лише ті, хто гордо задирає носика? Ну, правда, це ж тупо тинятися одному і чекати, поки твоя русалка дозволить приділити тобі час. На відпочинку не повинно бути жодних стопів та напружень! Лише задоволення!

— Я зараз з великим задоволенням дам тобі в харю, Харві. Адже у нас у кожного свої поняття про задоволення. Ви дурні, ви ні чорта не розумієте. Тіна дивовижна. І я хочу, щоб вона поїхала зі мною. Ось тільки не треба кривити пику, Ділане.

— Трісе, твої батьки цього не схвалять, ти ж і без мене це чудово знаєш. Не американка, ще й без цента за душею. Вони сприймуть її в багнети, ти зробиш їй тільки гірше, чуваче, — Ділан все одно відкрив пащу. — Кілька таких скандалів і кохання як не бувало. Хоча я не вірю, що між вами любовна любов, це швидше твоя примха, яка виросла з одержимого бажання забути Дженніфер.

— Та пішов ти! Аналітик хрінов! — Схоплююся на ноги, зі злістю натягуючи футболку.

— Куди ти зібрався? Ти ж знаєш, що я правий! Чого ти психуєш, Трісе? Емоцій захотілося? Я ж кажу скис, настав час валити звідси додому. Ну, давай, вдар мене, може полегшає! Я за те, щоб нікому не ускладнювати життя! І моя концепція гуманніша, ніж твоя! — не вгамовується Ділан, але в мене більше немає бажання сперечатися. Показую на прощання середній палець і тупаю у бік міста. У мене виник план. Поки Тіна розмірковує над моїми словами, я спробую вирішити проблеми, які можуть виникнути і завадити їй поїхати зі мною. І насамперед я маю поговорити з її батьком.

Довелося постукати три рази поки не почув, як чоловічий голос прокричав хорватською «відчинено». Я знайшов його у вітальні перед телевізором. Гладкий сивий чоловік якраз стискає у тремтячій руці пульт, намагаючись його вимкнути.

— Вітаю. Ви розмовляєте англійською?

— Трохи вмію. Думаю, ми зрозуміємо одне одного. Хто ти такий? — Окинув мене непривітним поглядом, не підводячись з місця.

— Мене звуть Тріс, я друг вашої дочки. Ми можемо поговорити?

— Звідки ти? — Я сподівався, що він представиться, але здається її батько не збирається називати мені свого імені і я йому вже не подобаюся.

— З Лос-Анджелеса, — не отримавши дозволу все одно сідаю, а він ще більше хмуриться, дивлячись на мене з-під густих сивих брів.

— Американець на відпочинку значить. Не люблю іноземців — що ж, буде непросто, але я спробую.

— Мені подобається Тіна, ми з нею зустрічаємось. Я розповім усе як є і чому я, власне, до вас прийшов. Я закоханий у вашу дочку містере, вибачте, не знаю вашого імені. Краще за неї я ще нікого не зустрічав, вона чудова дівчина. Я б дуже хотів дати їй краще життя, щоб здійснилася її мрія, щоб вона не гробила себе, обслуговуючи столики в кафе та не сиділа ночами над підручниками. Я запропонував їй подати заявку на грант і вступити до Каліфорнійського університету. Хочу, щоб вона поїхала зі мною і здобула хорошу освіту. Тіна має шанс змінити своє життя, вирватися звідси. Вона теж має до мене почуття, але вона ніяк не може зважитися через вас. Вона не хоче залишати хворого батька. Мені здається, це несправедливо по відношенню до неї, Тіна заслуговує бути щасливою і жити повноцінно. Адже можна найняти вам доглядальницю. Інші люди з таким самим, як у вас захворюванням, навряд чи прив'язують до себе своїх дітей.

— Тобто, я тобі заважаю, синку? — його руки затремтіли ще сильніше. Він не дивиться на мене, але я відчуваю, що він сердиться, дуже сердиться. — Багатенький хлопчик вирішив навчити нас життю?

— Я вам не ворог і щиро співчуваю, але подумайте про Тіну! Чому і вона має страждати?

— Вирішувати не тобі і не мені, а моїй дочці. Я більше за тебе бажаю їй щастя, але не з тобою, шмаркачу. Не хочу, щоб Тіна залишала країну, я проти!

— У такому разі ви егоїст і думаєте лише про себе! Адже проблему можна вирішити, щоб усім було добре, але ви уперлися рогом, наче вона ваша власність!