Читати книгу - "За мить до кохання, Лаванда Різ"

— Для еротичної колекції? — піддягаю його і тупаю до холодильника. — Розділиш зі мною мій приз? — виймаю відерце морозива. — Я сьогодні молодець, я заслужила солоденьке.

— А я думав, що я твій приз, — хитро посміхаючись, бере протягнуту ложку.

— Ти бонус, — грайливо хмикаючи, знизую плічком.

— У мене ідея, — впевнено відбирає у мене відерце мого улюбленого морозива і бере мене за руку. — Покажеш мені свою кімнату?

— Що ти задумав? — Оскільки він рішуче підштовхує мене до ліжка гадати особливо не доводиться. Тріс завівся за хвилину, не приховуючи свого збудження, стягнувши себе одяг, як тільки за нами зачинилися двері. …У нього таке гарне тіло. Ева точно не посоромилася б і сфоткала його в голому вигляді, а я не можу, для мене це занадто.

— Хочу тебе роздягнути і оригінальним способом з'їсти це відерце морозива, — його карі очі стали ще темнішими від бажання, а голос звучить нижче. Ледь чутно стогне, позбавляючи мене одягу, в передчутті дорослих ігор. Зачерпнувши ложкою морозиво, несподівано ляпає мені його на груди, змушуючи скрикнути, а потім задихнутися від приголомшливих відчуттів, коли він почав його злизувати…

Тріс «їсть» морозиво з моєї шиї… живота… стегон, впиваючись моїм тремтінням і чуттєвими стогонами.

— У цю гру можна грати удвох, манюня, — простягає він мені відерце.

Тепер цей сорт морозива стане для мене особливим, з ароматом мигдалю та смаком Тріса. Напевно, до мене він зустрічався з розкутими дівчатами і не звик до такої скованої обережності. Але я дозволила собі бути трохи сміливішою, бо мені теж цікаво вивчити його тіло не лише дотиком рук. …Судячи з галасливого і важкого дихання Тріса, по тому, як його пальці судомно жмакають простирадло і як він гарчав під час сексу — він залишився задоволеним. …Чи сподобалося мені? Всі ці відчуття для мене в новинку, я тільки відкрила для себе світ сексуальних насолод, але мені було дуже добре з ним. Вдруге було навіть краще.

— Я для тебе в цьому плані, як сліпе кошеня? — бурмочу, лежачи в нього на грудях.

— Ні, манюня, не смій так думати. Навпаки, я балдію від того, що ти тільки моя, що вчишся насолоджуватися саме зі мною, що я вчу тебе коханню. Все гаразд і навіть дуже. …Ти думаєш над моєю пропозицією?

— Думаю. А ти розмірковуєш над своїми словами?

— Що ти маєш на увазі? — Перекладає мене поруч з собою, щоб бачити моє обличчя.

— Як гадаєш, я легко зможу брати твої гроші?

Тріс хмуриться і важко зітхає. Йому не подобаються питання, що наштовхують на подібні роздуми, і висновки, які з цього випливають:

— Мабуть, ти не з тих дівчат. Але ти зможеш підробляти, якщо захочеш. Багато студентів на стипендії одночасно навчаються та працюють. Тіно, якщо хлопець зустрічається з дівчиною і має серйозні наміри, він бере на себе відповідальність і вирішує її проблеми, це нормально. Я ладен вислухати, які можуть виникнути перешкоди. Що з твоїм батьком? — така рішучість мені більше до душі.

— Хвороба Паркінсона. Він навіть їсти не зможе собі приготувати, за ним потрібно доглядати, тим більше, що далі буде тільки гірше.

— Ясно. …Але ж ти не можеш через це угробити своє життя?

— Моя мама теж так подумала і кинула його. Це мій обов'язок, Трісе. Я люблю свого батька, — відповідаю з болем, бо це дуже важка для мене тема.

— Тіно, я розумію. Це чудово, що ти така гарна дочка. Але ж ти теж маєш стати щасливою. Адже можна когось найняти, хто приходитиме і допомагатиме йому. …Я можу поговорити із твоїм батьком?

— Е, ні. Я ще не вирішила, чи варто йому взагалі розповідати, — відчуваю, як напружився Тріс.

— Тобто, ти навіть не впевнена, що хочеш поїхати зі мною? — Вимовляє натягнутим тоном.

— Трісе, все дуже непросто. Це рішення змінить не лише моє життя. Мені трохи страшно. Є купа нюансів, — я ніби виправдовуюся, хоча, на мою думку, так не повинно бути.

— Тіно, ти мене кохаєш? — це несподіване питання змушує мене нервуватися.

Тепер мені хочеться з'ясувати, що для нього кохання. Раптом він плутає його із захопленістю?

— Не знаю, Трістане. Я однозначно в тебе закохана, ти мені дуже подобаєшся, але ми занадто мало провели часу разом, щоб зрозуміти, що це саме те справжнє кохання. Думаю, справжні почуття перевіряються часом та життєвими випробуваннями.

— Але я не хочу, щоб вони перевірялася ще й відстанню. Дідько! — Схоплюється з ліжка і стягує мене, щоб міцно притиснути до себе. — Тіно, так буває, коли закохуєшся раптом і з розбігу, навіть через місяць після того, як порвав зі своєю нареченою. Я впевнений у своїх почуттях до тебе. Мені ніхто, крім тебе, тепер не потрібен.

— У тебе була наречена? — Ця новина боляче вдарила мене під дих. В його житті була дуже важлива та особлива для нього дівчина, яка навіть стала його нареченою.

— Була та спливла. Я не хочу говорити про минуле. Це вже неважливо,— його тон змінюється, наче він дуже сердитий на те минуле.