Читати книгу - "Оновлені почуття, Ірина Айві"

Глава 12

Значно легше помилитися цілком, ніж на половину.

                                                                                     В. Гете

Спускаюся сходами до батька який сьогодні схоже не  в гуморі. Цікаво це дівчата не виправдали його сподівань чи він не осилив їхньої палкої пристрасті? Мабуть, йому пора  зав'язувати з молодими красунями.  Та якби там не було він немає права влаштовувати скандал посеред ночі. Мама може  почути і тоді не оминути нам чергового скандалу. Сльози та запах сердечних крапель замість того, щоб приємно провести вечір. Ні! 

-- Що трапилося, тату? Чому ти розкичався на весь будинок? Мама може почути, -- кажу батькові який обіперся на стіну біля кабінету. -- А, щодо Піони ...

-- Заходь до кабінету, там і поговоримо про твою підстилку,  -- зухвало сипле  образи на Піону й відчинивши двері заходить до кабінету. 

Що він собі дозволяє? Невже щось рознюхав про неї? 

Заходжу слідом  до кабінету й вмикаю світло. Дивлюся на батька й розумію, що він був з іншою жінкою. Від нього несе чужими парфумами, які чомусь здаються мені дуже знайомими. 

Мама пахне по-іншому. Я знаю які парфуми їй до вподоби, бо сам часто роблю для неї приємні сюрпризи. Тато давно забув, що значить потішити дружину. Відчуваю у горлі гіркий присмак жовчі. Неприємне відчуття.

-- В чому справа, тату? -- питаю з цікавістю розглядаючи паперовий пакунок у його руці. 

Що ж там такого важливого, що він так міцно його стискає? 

-- Де ти знайшов свою  підстилку? -- питає грубо й сідає за стіл. Кладе на нього пакунок й накриває долонею. 

Невже дізнався про Піону? 

-- Я вже казав, як і де ми познайомилися. Може поясниш чому ображаєш майбутню невістку? 

-- Цього ніколи не буде, Дане! У нашу сім'ю не увійде проститутка, -- різко висловився батько.

-- У тебе є докази? 

-- І навіть дуже вагомі. Твоя прости Господи наречена сьогодні весело провела зі мною час у нашому готелі. 

-- Що ти кажеш? Піона, сказала, що не дзвонила тобі. Ви, що бачилися?

‐- Бачилися ... Сьогодні ми навіть перепихнулися з нею. Хороша іграшка, але лише для разового користування. З першого разу дає все що може. Викладається на повну. Далі з такими не цікаво. Вибач, сину, але у мене не було іншого способу, щоб довести  тобі хто твоя  наречена насправді, -- без краплі сорому говорить рідний батько.

В обличчя кидає, що спав з Піоною так ніби вони разом чай пили. 

-- Цього не може бути, -- сам не знаю навіщо це кажу.

--  А ось і докази! Я знав, що ти мені не повіриш, -- підсовує пакет на край стола.

Дивлюся на нього, але руку простягнути не можу. Страх паралізує руки. Я боюся побачити те про що каже батько. Мабуть, тому, що знаю, що все сказане ним правда. 

Як посміла ця погань таке утнути? Та ще й з моїм рідним  батьком. В мить у мені загорається вибухова суміш емоцій. Злість накриває і я розумію, що перестаю думати тверезо. 

Хапаю пакет з якого сипляться фото: Піона і мій батько, ... у ліжку. Десятки світлин на яких зображена межа, яку переступили мій батько і моя наречена. Хоч і не справжня, але про це окрім нас ніхто не знав. Невже все розповіла? Як посміла?

В пориві гніву все згортаю  зі стола на підлогу.

Ненавиджу!

Обидвох!

-- Я знав, що від тебе можна чекати чого завгодно, але сьогодні ти перевершив усі мої сподівання. 

-- Я допоміг тобі. Ти маєш бути мені вдячним. Я відкрив тобі очі ... Ця дівка не може стати твоєю дружиною.

-- Тому що ти так вирішив? А якщо я все одно одружуся з нею? Що тоді? Ти про це подумав?

-- Я не дозволю. 

-- Тоді йди і покажи ці фото мамі, а з Піоною я сам розберуся. 

-- Ти дурень?! Вона зрадила тебе. 

-- Як і ти, ... тату. Ви варті один одного.

Такого удару я точно не очікував. В очах потемніло від люті. Дивлячись  на Піону, яка безсоромно позувала наче на фотосесії, я відчув, як у венах закипала кров. Ця хвойда дорого мені заплатить. Відповість за приниження, яке нанесла. 

Дивлячись на тата який сидів за столом так ніби нічого не сталося, я вперше в житті пожалкував, що у моїх венах тече його кров. 

-- Ти куди? -- запитав тато, коли я кинувся до дверей.

На мить зупинився не обертаючись.

-- До нареченої. Вона вже мене зачекалася. 

-- Невже ти спатимеш з нею після того що побачив? -- дивується мій біологічний батько. 

-- Із великим задоволенням, -- кидаю на ходу й гримаю дверима не турбуючись про те, що можу розбудити маму. 

Боляче! Нестерпно боляче. Відчуття таке ніби до грудей притулили шмат розпеченого заліза. Піона! Зараз вона за все мені заплатить. 

Залітаю  до спальні наче ураган.  

Де ця проститутка? Куди сховалася? Наче їй це допоможе. 

Домовилися, що чекатиме мене у ліжку. Та почувши у ванній шум води прямую  туди. Безсоромна намагається змити з себе запах мого батька. Сука! Вірить, що вода може змити бруд її тіла. А совість чим вона збирається відмити? 

 Зараз ти отримаєш сповна за моє приниження. 

Сам боюся свого гніву, але зробити нічого не можу. Можливо варто було піти пройтися трохи і лише потім з'ясовувати з нею стосунки та я не послухав голос свого розуму. Надто сильний удар по моїй гордості. 

Увійшовши до ванної кімнати перше, що побачив оголений силует Піони. Вона стояла у душі, оповита парою й щось тихенько наспівувала. Невже батько зміг подарувати їй гарний настрій? Задовільнив гадюку. Згадка про те що сталося з новою силою розбурхала в мені злобу і я рішуче смикнув за дверцята. 

Від несподіванки Піона ойкнула.

-- Ти чого так безцеремонно вриваєшся, Дане? Негайно вийди звідси, -- роздратовано попросила підстилка мого батька, показавши пальцем на двері. 

На мить я зосередив свою увагу на її тілі. Краплі води доріжками котилися по її стрункому тілі. Кілька крапель затрималися на віях та губах, які вона безсоромно облизувала язиком. Піона навіть не намагалася прикрити себе руками й демонструвала красу свого тіла.