Читати книгу - "Ти мене (не) підкориш. Книга перша, Єва Басіста"

- Не хочу, - мотаю головою.

- Дарма. У твоєму стані б не завадило, - наливає собі в келих брунатно-червону рідину. - Нерви б розслабило, бо ти занадто напружена, а до того зла.

- А ти вже споїти мене хочеш? - ставить пляшку на стіл.

- Ні, - бере келих за тоненьку ніжку. - А також для чого це мені?

Я відвертаю очі в сторону.

- Не чую? - допитується.

- Щоб скористатися моєю безпорадністю, - вибовкую, відчуваючи, як щоки набираються сорому. Стають гарячими та, напевно, червоними.

- Маргарито, чому ти так загострюєш ситуацію? - зиркаю на нього та помічаю, як робить ковток. - Замість того, щоб спокійно провести вечір, то втекла та збурила усіх, а зараз починаєш ляпати дурниці на просту пропозицію випити вина. А якщо ти вже зачепила цю тему, то не маю наміру тебе п'яною волокти до ліжка. Сама туди колись попросишся.

- Ніколи в житті, - пирхаю, бо він говорить нісенітниці.

- Будь-яку дівчину можна звабити, - дає таку відповідь, дивлячи на вино в бокалі. - Але не без зусиль.

- Точно не мене, - насипаю собі в тарілку салат та починаю їсти.

- Можна перевірити, - відповідає, а я підіймаю на нього очі.

- Але не сьогодні, - швидко додає. - Тобі варто гарно відпочити, бо завтра буде трішки насичений день -  ввечері треба поїхати до моїх батьків.