Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Люба

Я відкрила очі і відразу ж заплющила їх. Сонячне світило світило так яскраво, що ледь не вбило мене. У роті сухо, а по голові немов цілу ніч били молотком. Боже, що зі мною вчора відбулося?

Я перевертаюся на бік і повільно розліпляю повіки. Ліжко явно не моє. Як і кімната, в якій я перебуваю. Зім'яті простирадла, подушка, яка пахне ароматом чоловічого парфуму і картина на стіні, яка дуже нагадує ...

— Святі мармеладки! — різко підривають з ліжка і кривлюсь від головного болю. Роздивляюся химерний інтер'єр і до мене повільно починає повертатися пам'ять.

Я переспала з Царьовим! Тільки не це! Чому вчора під дією алкоголю він раптом здався мені таким сексуальним і мужнім? Чому я вирішила підняти свою самооцінку за рахунок того, що красень і бабій Кирило раптом захотів мене? Навіщо я взагалі погодилася випити з ним? Повернулася б додому, погорювала над розбитими мріями про шлюб, а рано вранці відправилася б в офіс і забула про все під товстою стопкою паперів.

Так ні ж! Мені захотілося порушити всі межі, відчути себе не зрадженою, а бажаною жінкою, а ще гарненько напитися. Хоча б раз на рік я можу собі це дозволити.

Я роблю глибокий вдих, намагаючись заспокоїтися. Головне - Царьова немає в кімнаті. А він, здається, випив набагато більше ніж я, а значить не факт що пам'ятає про те, що сталося минулої ночі. Потрібно терміново покинути будинок, навіть якщо доведеться втікати через вікно.

Прямо під ногами валяються мої розірвані трусики, а трохи віддалік - чоловічі боксери. Прекрасно, просто прекрасно. Намагаюся тримати себе в руках і не піддаватися паніці, але виходить погано. Дуже погано.

Підходжу до дверей, що ведуть в гардеробну і серед численного одягу та іншого мотлоху швидко знаходжу спортивки, які мені злегка завеликі, і футболку. Натягую на себе і намагаюся згадати де залишила свою сумочку. Без телефону я звідси не піду.

Вже виходячи з кімнати випадково натикаюся поглядом на своє відображення в дзеркалі і здригаюся. Волосся стирчить в різні сторони, під очима синці, опухлі губи - красуня, нічого не скажеш!

Вислизаю з кімнати, намагаючись на ходу привести в порядок волосся і завмираю на місці, коли на підлозі у вітальні помічаю повністю оголеного і нерухомого Кирила. Єдиною думкою було: він мертвий, що робити? Але перша хвиля паніки пройшла і в очі кинулася його ранкова ерекція. Я видихнула від полегшення. Живий. Ще й хропе.

Якого біса він спить прямо на підлозі? Я що, вигнала його з ліжка?

Повільно підходжу до чоловіка, намагаючись не вирячитися на його член, але нічого не можу з собою вдіяти, ідеальне чоловіче тіло і значних розмірів чоловічі причиндалики збили би зі шляху істинного будь-яку жінку.

Кілька хвилин нависаю над ним, розглядаючи кожну рисочку його тіла і вдихаючи бридкий запах перегару. На лобі видніється невелика шишка і мені тільки залишається здогадуватися що сталося. Тому що останнє, що я пам'ятаю - як безсоромно стогнала і вигиналася під ним. Від цієї думки одночасно хотілося спорожнити шлунок і повторити все ще раз. Намагаюся відігнати від себе ці думки і з цікавістю поглядаю на хаос, який твориться в кімнаті. Розкидані речі, порожні пляшки, розорений бар і знову переводжу погляд на Кирила.

Його чортова налита головка члена не давала мені спокою, тому я не роздумуючи повернулася в гардеробну, знайшла в одному з висувних ящиків упаковку нових шкарпеток і натягнула один з них на його член. З гордістю оглянула свою роботу і вирішила, що пора будити «сплячу красуню».

— Гей, Царьов, прокинься і співай! — легко вдарила його ногою по стегну, а у відповідь отримала лише гучний протяжний храп.

Я навертаю кола навколо сплячого хлопця і борюся зі своєю совістю. Темна сторона мене кричить - біжи без оглядки і зроби вигляд, що тебе тут не було. Ангел же на моєму плечі шепоче - ти не можеш кинути на холодному паркеті вмираючого чоловіка. Він може заробити запалення легенів і померти. Якщо це навіть і Царьов. З ерекцією. Гаразд, з ерекцією, яку приховувала шкарпетка.

Кілька хвилин я просто дивилася на сплячого хлопця, потім перевела погляд на погром, який ми влаштували в будинку і вирішила прибратися. Зрештою домробітниця не зобов'язана витрачати свій вихідний бо два ідіота вирішили пограти в боулінг.

Голова все ще розривалася, організм вимагав термінової дози ліків, тому не особливо розбираючись що де, я просто схопила першу-ліпшу відкриту пляшку і зробила ковток прямо з горла. Скривилася, здригнулася, навіть заплакала від міцного напою і пораділа що сьогодні субота. Уявляю що подумали б підлеглі, побач мене в такому вигляді. Потім вкотре перевела погляд на Кирила і зрозуміла, що я не так вже й погано виглядаю.
 
 Десь з боку кухні почулися якісь звуки, я рипнулася з місця, намагаючись придумати куди б сховатися від раптово заявилися гостей і видихнула від полегшення, коли в вітальню забігли Шеррі і Шина. Два величезних добермана, з якими у мене були хороші відносини. На відміну від Царьова. Той, побачивши цих красунь верещав як дівка і відмовлявся виходити у двір. Кілька разів мені доводилося бути свідком цієї картини і в ті моменти я трималася з усіх сил, щоб зберегти незворушливий вираз обличчя, як справжня леді.

Я сіла в м'яке крісло, відкинулася на спинку і перевела погляд на Кирила. А потім на Шеррі. У мені раптом заграло дитинство. План визрів швидко і я сподівалася, що після цього я залишуся в живих.