Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом , Кетрін Сі"

Ранок почався ще хаотичніше, ніж я могла собі уявити. Прокинулася я від того, що Тайлер стукав у мої двері. Ледве вставши з ліжка я відкрила йому двері.

— Абігейл, у нас проблеми! 

— Що сталося? 

— Я зателефонував у цех і запитав чи є у наявності Тааффеіт і вгадай що?

— Невже немає? 

— Немає, — вперше бачу, щоб Тайлер панікував. 

— Дай мені десять хвилин на збори і потім будемо щось вирішувати. 

— Гаразд, я чекаю тебе у вітальні. 

— Добре, — зачинила двері і побігла до ванної кімнати. 

Відображення, що я побачила у дзеркалі мене не порадувало. Тайлер тільки, що бачив мене з розмазаним макіяжем та слиною біля вуст. 

— Яка ж ти дурепа, Абігейл Роуз, — мить чи дві я дивилася на своє відображення і не могла повірити, що це дійсно сталося. Нічого не поробиш, він вже бачив мене, а машини часу в мене немає. Потрібно швидко зібратися і вирішувати проблему з відсутністю цього дорогого та рідкісного мінералу. 

За півгодини ми вже сиділи в кабінеті Тайлера і шукали де можна купити Тааффеіт. Я шукала в інтернеті, а чоловік дзвонив своїм знайомим з якими зазвичай працює. 

— Давай просто замінимо мінерал на рожевий діамант? — Тайлер вже готовий здатися, але не я. Він хотів використати Тааффеіт, отже його і використає. 

— Ти всім зателефонував? 

— Ще ні, але.. 

— Телефонуй! — тяжко зітхає і бере телефон назад у руки. 

— Хто ще тут ювелір? — бурмоче собі під ніс. 

Я переглянула вже сотні повідомлень про продаж Тааффеіту, але більшість з них були створені шахраями. 

— Привіт, дядьку Берт, — одним вухом я слухала про, що він розмовляє, — Та наче все добре, а у тебе? — на жаль я не чула, що йому відповідають на тому кінці слухавки, — Ні-ні, то все брехня, я нічого не крав!... Зараз якраз шукаю один рідкісний мінерал для нової колекції… Тааффеіт… впевнений, що немає?... Дуже шкода, я б з радістю купив його… Так, одружився… Почекай, дядьку! Тобто в тебе він є? — повертаюся до Тайлера, він також дивиться на мене. — Якщо я приїду з дружиною, ти продаси його мені? — я образу починаю кивати головою в знак того, щоб він погоджувався. — Гаразд, ми сьогодні будемо. 

— Молодець, — пошепки. 

Тайлер посміхається. 

— До вечора будемо в тебе, Берт… До зустрічі! — він завершує розмову і я одразу опиняюся біля його робочого місця. 

— Куди потрібно їхати? 

— Ти ще пошкодуєш про те, що захотіла поїхати туди. — від його слів мені стало якось не по собі, але я не подала виду. 

— Ми ще подивимося, Тайлере. Єдине, що важливо, це те, що ми здобудемо цей дорогезний мінерал. 

— Подивимося, Абігейл, — гадаю моя спроба виглядати круто була остаточно проваленою. 

До кабінету зайшов Ітан, у нього в руках був фотоапарат. 

— Дякую, що з'їздив за ним, — Вест підійшов до Ітана і забрав його. 

— Знайшли щось?

— Так, вгадай у кого, — іронічно мовив Тайлер і це, ще більше налякало мене. Якщо він так каже, то Ітан стовідсотково знає цього дядька Берта. 

— Невже.. да бути не може! 

— Так. — впевненості в його голосі було вдосталь. 

— Я не поїду! 

— Заспокойся, тобі й не потрібно, — Тайлер подивився на мене, а потім знову на Ітана. — Він хоче бачити мене і мою дружину, — Абігейл Роуз. 

— Бідненька, Абі, я тобі не заздрю. Вам доведеться випити більше трьох літрів вина власного виробництва дядька Берта, послухати одну історію десять разів підряд і пограти у настільні ігри. — посмішка Ітана мене трохи почала дратувати, він буквально насміхається наді мною. 

— І це все? — спокійно мовила я. — Якщо так, то ви ще не жили з моїм батьком, який кожного дня влаштовував мені подібні концерти під час мого навчання в університеті. 

— В тебе є чудовий досвід, це добре. 

— Годі вам, — Тайлер вочевидь відчув напруження між нами і вирішив втрутитися. — Ітан, поки мене не буде, слідкуй, щоб нічого не сталося, гаразд?

— Так, бос. 

— Дякую. 

За півгодини ми вже сиділи в авто і рухалися трасою у напрямку виїзду за місто. Що ж, сподіваюся доки нас не буде у місті, нічого не станеться. Розмову з Алексом доведеться відкласти як мінімум до завтра. Окрім Алекса, проблемою залишається мій батько, що ніколи не дотримується своїх обіцянок. Як тільки він витратить всі гроші, що отримав, то почне знову шантажувати Тайлера в обмін на мовчання. Потрібно бути хитрішими і вигадати якийсь план, що не дасть їм більше можливостей для шантажу. 

Я дістала мобільний і перевірила повідомлення, що прийшло вночі, воно було з невідомого номеру. 

«Я скоро буду в місті. Потрібно зустрітися, Гейл.»

І хоча воно надіслано з невідомого номеру, я точно знаю хто відправник. Це Коул.