Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Арнольд
Андрій провів мене у віп, приніс сам мені пляшку віскі та фрукти, сказавши, що це за рахунок закладу та додав, що Зоя станцює для мене. Я йому ще соточку заплатив.
Чекав на неї, і нарешті дочекався. В образі червоної шапочки. У дитинстві любив цю казку. Але коли я став дорослішим зрозумів, що у всіх казках є свій сенс.
Безрозсудна, дурна дівчинка вирішила відвідати бабусю, хоч її попереджали, що в лісі їй може зустрітися сірий вовк. Але, звичайно, в казках, на відміну від реального життя, завжди перемагає добро. Але це у казках.
Вона впізнала мене. І не дивно. Я жодної краплі не змінився. Страх в її очах ще сильніше за мене заохотив. А коли кинулася бігти, в мені прокинувся справжнісінький азарт. Повідомив Зої, що вона тепер у моїй владі і їй нікуди тікати. Я за все сплатив. На якийсь час вона наважилася, але не надовго.
Схопив за руку, провів по губках, позначивши свої наміри, вона звичайно виявилася незадоволеною, навіть трохи своїми зубками прогризла палець. Крові небагато було, але біль відчувався.
Знову бігти, знову до дверей.
Ох, яка прикра помилка.
- Попалася, - шепочу на вухо, стискаючи пальцями ніжну шию ззаду. Хочеться залишити засоси на ній, і я обов'язково залишаю, але трохи пізніше. Вона смикається, намагаючись відштовхнути мене, але тим самим ще більше впечатується своєю попкою в мою кам'яну ерекцію.
- Хоч пальцем мене чіпатиметешь, і я, - загрожує мені, але як смішно все це виглядає збоку.
- І що ти зробиш? Знову ножичком пирнеш? Ні, думаю, навряд чи ти його сховала у своїх панчішках, - починаю ковзати долонею знизу вгору по її нозі.- Не треба! Я не шуткую! Я…
- Чи ж ти його сховала в трусиках, га? - Злегка пальцями чіпляю гумку на її бікіні і відтягую. Вона виривається ще сильніше.
- Відваліть! - гарчить, як дика кішка.
- Це малоймовірно.
- Чого ви хочете? Помститися? Принизити? Трахнути? Я думала, таким чоловікам не треба застосовувати силу, щоб отримати жінку. Тим більше писати такі шалені повідомлення.
- Зоя. Я думаю, нам варто вже перейти на ти. Надто вже тісно ми зараз з тобою спілкуємося. Чи не знаходиш? - Проводжу язиком по її шиї, коли захоплюю волосся в кулак.
У неї гарне личко. Очі сині, вії довгі та пухнасті, рівний, маленький носик. І мій особистий фетиш – її губи.
- У тебе нічого не вийде.
- Перевіримо? – уже розгортаю її до себе обличчям. Хочу дивитися у вічі, коли вставлю їй. Саме зараз це й станеться. Саме сьогодні, вона стане жінкою і я врятую її від цноти.
- Перевіримо? - Відповідає питанням на запитання. Вже не тремтить. Звикла до думки, що краще добровільно віддатися?
- Я знаю, що ти невинна.
- А що ти знаєш про мене? Арнольд? А?
- Те, що ти дуже погано вихована, - задираю одну її ніжку, вона більше не чинить опір. Тяжко дихає.
- Мені досі цікаво, чому саме мою сестру ти вибрала в подруги? Чи це випадковість чи твій підступний план? – у цей момент наші погляди перетинаються.
– Я врятувала твою сестру від групового зґвалтування. Ти взагалі маєш бути мені вдячний.
– Купити шоколадку? Натяк я зрозумів. Гаразд, вистачить жартів, дівчинко. Я на такому взводі, що тобі навіть не снилося.
- Подивися на мене, - піддягаю пальцем її підборіддя.
- Ти зі мною. Цілком у моїй владі. І навіть якщо з небес обрушиться на землю метеоритний дощ, я не випущу тебе з цієї кімнати. Я хочу тебе.
Зізнаюся Зої і не стримую пориву поцілувати, накидаюся на її губи.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ескорт за примусом, Ольга Лавін», після закриття браузера.
