read-books.club » Фантастика » Цілитель Азаринту, Рейгар 📚 - Українською

Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

22
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Цілитель Азаринту" автора Рейгар. Жанр книги: Фантастика / Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 217 218 219 ... 1528
Перейти на сторінку:
б недовго, судячи з того, що я бачив про вас досі, — сказав кинджал, крутячись у повітрі. І, не повязане з цим, той ель та інформація, яку ви отримали, не є достатньою компенсацією цінності, яку ці люди, здається, мають для трупів ельфів.

— Як тебе звати? — спитала Ілея.

?

Що? — запитав кинджал у відповідь. — Хіба ви не чули моєї репліки про вашу так звану торгівлю товарами?

— Я тебе чув. Просто мені все одно. Незважаючи на те, що інформація, яку я отримав, не має великої цінності для більшості людей, для мене зараз вона безцінна. А в мене ще є трупи, якщо ти хочеш вкусити якусь плоть.

Я вважаю, що це нормально. Ви все ще можете попросити трохи коштів, якщо хочете приєднатися до тієї банди найманців, про яку ви говорили.

— Ти не відповідаєш на моє запитання, кинджал, — сказала Ілея і з трохи більшою силою підкинула його вгору. Цього разу метал вгризся в стелю, і на неї впало трохи каміння. Спритним рухом вона відкинула уламки від ліжка.

.

У мене немає імені. Я вважаю, що мене називали багатьма речами, хоча жодна з них не була такою, яку ви вважаєте імям, — сказала вона, звисаючи зі стелі.

.

Ілея викликала клинок гнома і підкинула його вгору, щоб влучити в кинджал. Вона промахнулася і вже почала кидати ще одну, коли перше лезо вдарилося об землю.

Кинджал Акеліона, ось що там написано. Не твоє імя? — запитала вона, закликаючи ще їжу.

? .

Куди ви покладете всю цю їжу? Можливо, ви космічний маг, замаскований під воїна? — запитав він. Відповідь Ілеї обмежилася жуванням, тому кинджал продовжив через деякий час. Я не знаю, звідки ця назва. Для мене це не має жодного значення.

,

— Авжеж, звичайно. То ти хочеш подарувати собі його чи я? Я справді не проти, але я не хочу продовжувати звертатися до тебе, як до свого чарівного кинджала, — сказала Ілея, продовжуючи їсти.

Вона сама дивувалася, куди дівається вся їжа. Швидше за все, це зміни, повязані з її статусом і рівнем зростання, або, можливо, з її навичками зцілення. Поки її улюблене хобі не заважало її бойовим здібностям, її це влаштовувало.

.

— Якщо тобі справді потрібно звернутися до мене по-іншому, то ти можеш вибрати, — сказав кинджал, коли нарешті меч влучив у нього і знову збив з ніг. Ілея вихопила його з повітря.

?

Мйольнір? Ні, занадто загальний... і мені довелося б переплавити тебе в крихітний молоток. А як щодо Дагона, для кинджала? Чи Кровоносець? — запитала Ілея, крутячи лезо в руці.

?

У вас це дуже погано виходить. Перше імя цікаве, але ви вважаєте його загальним?, - йдеться у повідомленні. Підійде щось просте.

— А як же Дамокл? — продовжив Ілея.

.

— Акі підійде.

?

— Акі? Від Акеліона?

— А чому б і ні? Він короткий.

.

— Акі, це так, хоча мушу сказати, що твоя оригінальність не така вже й краща, як ти її уявляв.

.

Я перебуваю під вашим впливом.

?

— Ти чоловік чи жінка? — раптом спитала Ілея, нахмуривши брови.

.

Я в основному метал.

— Хоч і фалічної форми, — прокоментувала Ілея.

— Хоч і фалічної форми, — підтвердив кинджал.

.

— Тоді ти хлопчачий блейд. Але не крутіться, — сказала вона, підводячись. Мені стає нудно.

Ваші посилання вислизають від мене. Як вам нудно? Ви сидите тут лише двадцять хвилин. Медитувати. Ваша майстерність зростатиме, — сказав Акі.

Це на другому етапі. Це займе місяці, — сказала Ілея, надягаючи обладунки, які валялися навколо ліжка.

— Тоді можна було б вирушити до Рейвенхолла. Місто, про яке ви говорили. Чи, може, ти хочеш зробити тут щось раніше?

.

— Можливо... здебільшого я сказала Волтеру, що залишуся на пару днів, — сказала Ілея, обшиваючи Акі і знову вийшовши зі своєї кімнати, зачинивши за собою деревяні двері.

.

Я вірю, що він зрозуміє. Бачачи, як вони ставилися до вас, я вважаю, що у вас немає причин розглядати їх, - сказав Акі.

Що змушує вас так говорити? Вони не ставилися до мене погано.

Вони цього не зробили. Я говорив про те, як ви порівнюєте за силою. Я вважаю, що вони бояться вашої сили, і не дарма. Таким чином, вам не доведеться замислюватися над тим, що вони думають. Принаймні не занадто.

Ілея вирішила піти в загальну кімнату і знову поговорити з Уолтером. З моменту її приїзду минуло ледве чотири години, а вона вже планувала знову їхати.

.

Як би я не вчався важливості сили, не потрібно бути мудаком для всіх тільки тому, що ви можете вбити їх з примхи. І я думаю, що у цих хлопців більше трюків у рукаві, ніж у мене, - сказала Ілеа.

.

— Можливо, ти маєш рацію. Наскільки я памятаю, багато хто з моїх попередніх власників так не думали, — сказав Акі, завершуючи їхню нинішню розмову. Було приємно, коли хтось був поруч. Їй здавалося, що вона занадто довго була в голові.

І він може різати фрукти, я думаю. Вона посміхнулася зарозумілому кинджалу міфу, який перетворився на нарізку фруктів. Хоча у неї було відчуття, що Акі буде байдуже, якщо він взагалі про щось дбає.

— Дурень Хартоме програв ще одне парі, — сказав Волтер, стоячи за прилавком, відпрацьовуючи свої знамениті навички миття скла. Вони повинні були бути як мінімум на третьому рівні, якщо не вище.

.

Ми завжди користуємося тільки кухлями, навіщо ви чистите окуляри? — запитала Ілея, спершись на прилавок.

— Тому що, мій любий цілитель Азаринт, окуляри брудняться. Ви відчуваєте запах цвілі, чи не так?, - зауважив бармен. Ілея знизала плечима і взяла на плечі свій рюкзак, перш ніж він зник.

.

— Що ж, Етіну, я знову приїду в майбутньому, якщо мені вдасться вижити. Тим часом, я сподіваюся, що ви зробите більше елю.

?

Буду, буду. І ми відплатимо вам за трупи. Впевнений, що тобі більше нічого не треба? — запитав чоловік, але Ілея лише похитала головою.

.

Зі мною все гаразд, дякую. Достатньо мати місце, куди можна повернутися з доброзичливими людьми, – посміхнулася вона. Вона дійсно це мала на увазі. Це місце було так само близько до дому, як і в наші дні.

.

Хоча ліжка недостатньо гарні,

1 ... 217 218 219 ... 1528
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цілитель Азаринту, Рейгар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Цілитель Азаринту, Рейгар"