Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

Глава 29

     Шаррн

    Уже минуло близько пів року часу Співдружності, перш ніж ми вирішили розпочати операцію з усунення керівництва корпорації "Норіл". Така операція вельми непроста, адже ця корпорація входить до числа найбільших у цьому секторі космосу.

     Якщо бути точніше, то вона перебуває на третьому місці. Для того щоб усвідомлювати, наскільки велика компанія, можна всього лише дізнатися оборот коштів за рік. Минулого року він склав півтора трильйона кредитів.  

       Суми насправді фантастичні, я, чесно кажучи, не можу зрозуміти, чому за такого обігу вони так затято намагаються нас усунути, адже втратили вони всього близько двадцяти мільярдів, а це на тлі обігу якось навіть не виглядає.

       Хоч за цих пів року і не було нових спроб нашого усунення, але прощати минулі, а також загибель невинних людей ми не могли, тож ми вирішили твердо помститися їм.

      За минулий час, здебільшого проведений в іншому світі, я, за словами Мікіль, практично її наздогнав у застосуванні різних бойових і захисних псионічних технік.

      Чесно кажучи, я вважаю, що не такий уже й гарний у застосуванні бойових технік, та й сама Мікіль мені дещо піддається, але жодних доказів у мене немає. Я зараз, до речі, став практично як фентезійний класичний маг.

     За час навчання я навчився перетворювати псионічну енергію в різні види стихійної. Так я насамперед навчився обов'язкового атрибуту мага, а саме вогняної кулі. Взагалі її проходять далеко не на початку, але я своїми проханнями настільки дістав Мікіль, що вона плюнула на графік навчання і навчила мене кидатися вогняними кулями.

      Щоправда, як з'ясувалося, сама по собі техніка не надто то й забійна. По-перше, температура вогняної кулі не перевищує і п'ятисот градусів, по-друге, швидкість польоту дуже низька - близько шістдесяти кілометрів на годину, тож ухилитися від неї можна з легкістю. 

     По-третє, під час зіткнення з фізичною перешкодою вогняна куля розпадається і спалахує вогняною хмарою, яка випалюється секунди за півтори. Ось і все більше ніяких вражаючих елементів у неї немає. 

     У сучасних бойових діях використовувати вогняну кулю як зброю і зовсім марно, практично будь-який скафандр впорається з короткочасним підвищенням температури. Тож використовувати її можна лише щоб розвести вогонь та полякати якихось тупуватих гопніків.

     Я чесно кажучи сильно засмутився, адже у своїх фантазіях я уявляв, як вогняними кулями буду збивати космічні кораблі супротивників. Один фаєрболл і крейсер падає на землю. Реальність же виявилася зовсім іншою.

     Було також два варіанти куль більш забійного виду. Перша це плазмова куля, її створити в мене вийшло лише кілька разів, та й створення займає недозволено багато часу, цілих пів хвилини.  Але зате вона має набагато більшу забійність порівняно з вогненною кулею.

     По-перше, температура була від шести тисяч градусів, по-друге, він закручувався одразу в трьох напрямках і під час зіткнення з фізичними перешкодами пропалював їх, по-третє, швидкість польоту була приблизно півтори тисячі кілометрів за годину, ну і, як бонус, коли залишалася енергія лише одна десята від початкової кількості, він вибухав і розхлюпував на довколишнє середовище плазму.

     І все б добре, але швидкість створення, кількість енергії та розумові зусилля, що докладаються для контролю, були занадто високі. Так, я міг створити штук десять плазмових куль, перебуваючи тут в іншому світі, але після цього впаду з виснаженням, тож поки не стану набагато сильнішим, цю техніку можу використовувати лише для тренувань.

      Друга модифікація вогняної кулі була кульова блискавка, але тут виникала вже інша проблема, контролювати її в мене не виходить. Обидва рази, коли я пробував її створити, закінчувалися лікуванням мільєром і кількома годинами в медичній капсулі.

      А ось Мікіль могла контролювати кульову блискавку без проблем, для неї з її надзвичайно високим контролем енергії створити і просто по поверхні тіла катати кульову блискавку дуже легко.  Так само я помітив, що на всі техніки, які я використовую, я витрачаю рази в три більше енергії, через що швидко залишаюся з порожнім резервом.

     Те, що я не навчався магії з самого раннього дитинства, дає результат, саме в дитячому віці найпростіше напрацьовувати контроль. Мені ж зараз доводиться для цього докладати в кілька разів більше зусиль.

     Також я вивчив техніки й інших стихій. Створення води, або якщо бути точніше конденсація з атмосфери води і використання її як хлиста, дихання під водою, постріли водою на високій швидкості і багато інших технік зі стихії води.

     Із землею я навчився лише створювати стіни навколо себе, але ж вершиною використання технік землі є використання гравітації, щоправда, тут я мало чому міг навчитися, сама Мікіль також посередньо володіла цією стихією. 

     З повітря я навчився серпам повітря і повітряному кокону. Ось, в принципі, і всі техніки, яких я навчився в бойовому плані. Все-таки Мікіль вчилася не на бойовика і продемонстроване мені є лише обов'язковим мінімумом для самозахисту студента, який примушують вивчити ще на першому курсі.

    А ось у магії життя Мікіль була докою, вона навіть воскрешала нещодавно померлих, головне щоб минуло не менше п'яти хвилин зі смерті. Більшій частині вмінь у цій царині магічного мистецтва вона завдячує не академії, а своїй матері.

     Її мати почала навчати Мікіль магії життя щойно та відчула потік енергії по своєму тілу. Навчання тривало понад п'ятнадцять років, перш ніж вона віддала доньку на навчання спершу до магічної школи, а потім до академії. 

     А все через те, що Мікіль своїм рівнем у магії життя мала всіх перевершувати як студентів, так і викладачів, інакше матір Мікіль перестали б поважати через те, що вона не змогла б підготувати свою доньку.

     Тож на Микіль з раннього дитинства чекала муштра. За те тепер вона могла проводити вельми складні операції, лікувати практично все що завгодно, єдина проблема була в малому резерві для більшої частини її знань.