Читати книгу - "Не кохай мене , Ольга Джокер"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Не буду! Ні, навіть не проси! - Злякано заявляю.
Яр робить глибокий вдих і потирає долонею коротку щетину. Помітно злиться.
- Я знайшов на тумбі упаковку знеболювальних пігулок. Скільки ти випила їх за вчорашній вечір, Соня?
Я гублюся і інстинктивно відступаю назад.
- Не знаю. Одну чи дві.
- А може, чотири? - Запитує Яр, схиливши голову набік.
- Може, й чотири.
- Охрініти, Соня.
- Це нічого не значить! - Хитаю головою. - Нога не болить! Я піду на своїх двох.
Уявляю як присутні у залі помітять учорашню наречену та почнуть шепотітися. Вчора я так відчайдушно намагалася не виглядати калікою, а сьогодні... сьогодні Яр намагається все зіпсувати!
- Бери милиці та спускайся вниз, — грубо відрізає Жаров. — Якщо думаєш, що я буду з тобою нянчитися, Соня, то ти глибоко помиляєшся.
Він з силою грюкає дверима, і в цей момент мене прориває. Сльози швидкими доріжками котяться по щоках та залишають мокрі плями на білій футболці.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не кохай мене , Ольга Джокер», після закриття браузера.
