read-books.club » Наука, Освіта » Концентраційні табори в Совєтському Союзі, Андрій Микулін 📚 - Українською

Читати книгу - "Концентраційні табори в Совєтському Союзі, Андрій Микулін"

200
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Концентраційні табори в Совєтському Союзі" автора Андрій Микулін. Жанр книги: Наука, Освіта / Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 20 21 22 ... 66
Перейти на сторінку:
в комсомолі його під час арешту з партії виключають). В системі концтаборів серед ВОХР-и, співпрацівників МВД та вільнонайманих, ЦК КПСС має також партійні організації, до яких належать всі члени і кандидати партії, а комсомол має комсомольські організації.

Політвідділ управління займається політично-виховною та культурно-масовою працею серед емведівсько-кадрового та вільнонайманого складу працівників системи концтаборів, а також наглядом за їхнім службовим і приватним життям. До службової діяльности III відділу начальник політвідділу не має права втручатись. Головний обов'язок політвідділу — провадити в життя партійну лінію та всебічно контролювати життя таборової системи. В концтаборах політвідділ є «очі й вуха» партії.

Оперативний або III відділ очолює начальник, призначений МВД і підлягає тільки відповідному начальникові ГУЛАГ-у.

III відділ не належить до управління групи концтаборів і начальник управління не тільки не має права наказувати йому, але навіть побіжно втручатись у його працю. Начальник III відділу має право арештувати і начальника управління групи концтаборів та всіх працівників цілої таборової системи: партійців, комсомольців, вільнонайманих, вохрівців (охорону), не кажучи вже про в'язнів в концтаборах. В самому ГУЛАГ-ові III відділ це — орган Комітету Державної Безпеки і його структурна організація створена згідно з інструкціями Комітету Державної Безпеки. В концтаборах III відділ не підпорядковується територіяльним органам безпеки, що працюють серед місцевого населення теренів, на яких розташовані совєтські концтабори. Структура та його діяльність засекречена, але всі політичні і кримінальні справи в концтаборах належать до компетенції III відділу, а його слідчі мають в концтаборах необмежені права. Кожної хвилини, лише з відомих їм причин, вони можуть арештувати в'язня, замкнути до ізолятора, викликати до бюра на розмови чи переслухання, не допустити до праці або зняти з праці, позбавити норм харчування, перевести в табори з спеціяльним або карним режимом і т. д.

В своїй книжці «Режим і охорона поправно-трудових таборів МВД» згадуваний уже Артемвєв на стор. 31 так характеризує функції III відділу:

Оперативно-чекістські відділи мають такі функції: а) боротьба з економічною контрреволюцією; б) боротьба з політичною контрреволюцією в концтаборах; в) вивчення і нагляд через особову частину над кадрами МВД, над вільнонайманими, воєнізованою охороною та політвідділом, включно до начальника управління групою концтаборів; г) через оперативну частину наглядати і здійснювати таборовий режим, запобігати втечам ув'язнених з концтаборів.

Оперативна частина має до свого розпорядженні оперативну групу людей, яка займається питанням боротьби з втечами, окремо від воєнізованої охорони.

III відділ в кожному концтаборі, до його найменших розгалужень, створює власну агентуру (сексотів), як серед кадрового складу МВД та вільнонайманих, так і серед в'язнів; в разі потреби переводить спецперевірку, здійснює цензуру; на підставі матеріялів від УРО та співпрацівників управління табору дає характеристики на в'язнів та інший склад концтаборів; на випадок вчинення злочинів у концтаборах провадить слідство; вживає репресії та виконує присуди судів і спеціяльних рад («Особоє Совєщаніє»); спостерігає і виявляє наставлення в'язнів, їхні заміри та світогляд; індивідуально вивчає «благонадійність» в'язнів, особливо тих, які працюють на різних посадах у таборі, викриває осіб, що готуються до втечі і організує розшук втікачів; перешкоджає зв'язкам в'язнів з цивільними особами; контролює дотримання в'язнями концтаборового режиму; перешкоджає інтимним зв'язкам поміж в'язнями — жінками та чоловіками і т. д.

Крім того, III відділ спостерігає та таємно контролює всю виробничу діяльність концтабору: контролює воєнізовану охорону; створює серед місцевого населення, яке мешкає в місцевостях розташування таборів, власну таємну агентуру; контролює працю оперативних пунктів, які розставлені в населених місцях і т. д.

Кожний, хто перебував в совєтських концтаборах знає, що таке III відділ, відчув його функції на власній шкірі і цілковито може підтвердити, що функції IІI відділу, які тут зазначені, відповідають правді. Оперативний відділ має необхідну кількість працівників, як кадрових, в уніформі МВД, так і таємних, у цивільному одязі. Між іншим в'язні, що працюють в III відділі таємними агентами, особливо з політичних, ніякої полегші таборового режиму не мають і дотерміново з-під арешту не звільняються. Лише після звільнення з концтаборів, III відділ передає агентурну справу кол. в'язня до центрального управління МВД, а те в свою чергу, передає її до місцевого МВД на місце замешкання звільненого. Місцеве МВД може використати його як аґента серед місцевого населення, а може залишити в спокої, залежно від багатьох обставин. В кожному великому концтаборі III відділ має підлеглі йому треті частини, а в малих таборах — оперуповноважених.

Не менше важливим в системі концтаборів є і відділ обліку та розподілу — УРО, який займається обліком в'язнів та розподілом їх в самому таборі на працю та при етапуванні до інших таборів. В окремих концтаборах цей відділ називається «частиною» (УРЧе). УРО завідує також прийняттям в'язнів до табору та звільненням після відбуття терміну ув'язнення. З рамени УРЧе в кожному концтаборі призначається нарядчик УРЧе, який щоденно ранком буває присутнім на так зв. «розводі». На «розвод» мусять виходити всі в'язні, незалежно від того, чи вони працюють на адміністративно-господарських посадах постійно, чи на тимчасових загальних працях. В таборах, де в'язні працюють в самому таборі позмінно цілу добу, напр., в шахтах, — шахтарі на «розвод» не ходять. В устійнений час вони йдуть до шахти, де облік їм переводить їхній бригадир або старший наглядач. Нарядчик на «розводі» має список в'язнів і розподіляє їх на працю. Ті, що працюють постійно, йдуть до праці на свої визначені місця, а інших нарядчик призначає на ту чи іншу працю на цілий день. На розводі нарядчик також усуває того чи іншого в'язня з постійної праці або з адміністративної посади та тут же призначає на іншу, більш важчу або легшу. Після закінчення праці нарядчик вже знає, хто цього дня працював, а хто ні. Такі відомості подають йому бригадири та наглядачі. Якщо в'язень був звільнений від праці по хворобі, такі відомості подає йому лікар чи санітар табору. Список в'язнів, що працюють на ненормованих роботах та тих, хто взагалі не працював, нарядчик передає старшому нормувальнику до пляново-економічної частини табору. До нормувальника також подаються і всі відомості про обсяг виконаної праці в'язнями, що працюють на нормальній роботі. У відділі обліку та розподілу зберігаються всі особисті справи в'язнів, які прибувають разом з ними до концтаборів з в'язниць, а в УРЧе на кожного в'язня виповнюється формуляр (анкета) та особиста картка. Формулярі можуть виповнюватись також і на першому концтаборовому розпридільному пункті. Так, на

1 ... 20 21 22 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Концентраційні табори в Совєтському Союзі, Андрій Микулін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Концентраційні табори в Совєтському Союзі, Андрій Микулін"