Читати книгу - "Наречена в чужому ліжку, Нонна Задніпряна"

– Ваша мета – гроші. – Він не питав, а стверджував.

– Ні. – Міла прикусила язика. За кого він її має – за безпринципну дівчину?

– Ви не хочете мені пояснити?

– Ні.

Вона не хотіла навіть розмовляти з Андрієм. Як йому вдалося викликати в ній таку бурю почуттів, лише танцюючи? Чим же ж, чорт забирай, вони займалися минулої ночі, якщо зараз її тіло так безсоромно поводиться?

Вона спробувала заспокоїтись.

– Матеріальна складова – це не головне. Спільні інтереси, друзі, цілі – от що робить Ростислава ідеальним обранцем.

– А як же ж кохання? – Його тепле дихання торкнулося її обличчя.

Міла засіклася, наступивши Андрію на ногу.

– Вибачте, – вона подивилася поверх його плеча. Його питання нервували її. – Це ваша сестра там? О, здається, вона кимось захопилася!

Андрій різко повернув голову. Діна звивалася як вуж в обіймах високого смаглявого гарного латиноамериканця, явно спокушаючи його.

– Якого дідька... – Андрій випустив Мілу з обіймів.

Помилитись у значенні його погляду було неможливо. Міла вчепилася в його рукав.

– Слухайте, вона ж доросла жінка.

Андрій вагався.

– Я не терпітиму, щоб її використали для розваг!

– Ну і ну! Який же ж ви лицемір! – Обурення розпирало її груди.

Андрій схрестив руки на грудях і сердито дивився на Мілу.

– Господи! Невже ви ніколи не припините?

– Ні, – рішуче відповіла вона. – Просто думайте про мене як про своє сумління. І дуже непохитне сумління.

– Непохитність я помітив, – він знову повернувся у бік сестри.

Міла змусила його розвернутися.

– Ви запитували мене, – випалила вона. – Ви знаєте, що я консультант з тайм-менеджменту, заручена, збираюся вийти заміж і щаслива від думки, що буду матеріально забезпечена.

Від пристрасті, що палала в його очах, Мілу кинуло в жар. Вона опустила руку.

– От і все. Тепер ви знаєте, чим я займаюся, які у мене плани і чого я прагну. – Міла намагалася не озиратися, щоб знову не привернути увагу Андрія до Діни. Вона не хотіла, щоб він втручався у справи сестри.

Андрій схопив її за плечі і притяг до себе.

– Ви не зробите цього, – з жаром промовив він.

– Про що ви? – Вона здивовано підняла на нього очі.

– Подивися на мене ось так, нічого не роби і скажи, що хочеш...

– Отак так!

Та він, здається, захоплений нею! Міла простягла Андрію руку, благаючи Бога, щоб він узяв її. Їй хотілося танцювати з ним. Ані зближуватися. Ані вступати в інтимні відносини.

— Життя вміє робити сюрпризи, — промовив він, притягуючи її до себе і рухаючись у такт музиці.

– Чи мені цього не знати! – Жар, що випромінювало його тіло, хвилював Мілу, змушуючи тремтіти кожен нерв.

– Я справді так думаю, – Андрій послабив свої обійми. – Люди можуть бути підступними, егоїстичними та жорстокими.

– Я прощаю вас... гаразд, – випалила Міла. Слова вирвалися в неї, перш ніж вона встигла подумати, і вона одразу ж пошкодувала про них. Вибачити його за те, що він зробив, вона була ще не готова.

– Мене? – Андрій спрямував свій погляд на неї.

Міла облизала сухі губи. Як він сміє дивуватися? Як може він прикидатися невинним і враженим?

– Так. Ви, напевно, скористалися моментом, щоб оволодіти мною, коли я була... не в собі.

Андрій кашлянув.

– Ммм, так, – він кинув погляд на годинник. – Я думаю, що настав час завершувати вечір. Завтра у мене важкий день. Деякі люди змушені працювати.

Міла напружилася.

– Вам не варто мене боятися, – посміхнувся він.

– Прекрасно. – Вона випросталася. – Я зможу впоратися з собою. А ви?

Він провів рукою по голій спині Міла, перш ніж відпустити її.

– Нема проблем.

Міла глянула на нього. Ну от і все. Якщо, звісно, він не бреше.