Читати книгу - "У полоні Фонду, Crown Horror"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Тихіше ти, це лише другий. — Гаркнув на нього Залізний, видираючи зуб зі шматками вуха. — Я тут з тобою до вечора буду сидіти, якби ж то інструмент кращий...
— Накшталт цього? — Спитав хтось позаду них.
Це створіння теж було одним з об'єктів, а вони або нападали на ведмедиків, або ігнорували їх. Та все ж, він мав щось, схоже на клешні, такими виривати зуби було набагато легше. Залізний не хотів підпускати цього... ким би він не був до собрата, проте... Скільки ж крові вже вилилося з 1048 А, він не міг полагодити органіку, тільки гірше робив! Тож 1048 С довелося відступитися.
— Як давно він захворів?
— Не дуже. Кілька годин тому зіштовхнувся з зубними феями. — Залізний усе ніяк не міг зрозуміти, нащо комусь допомагати, та це було точно краще, ніж калічити сородича скальпелем, ніяк не допомагаючи.
— Інфекція більше не поширюється?
— Та наче зупинилася.
— Отже, просто ліквідувати наслідки, це нескладно.
Поки Лікар ліквідував наслідки зіткнення з зубними феями, Маска знайшов майже усі інгредієнти, окрім останнього. На його місці була записка: на отримання подавати запит до Картера.
"Нам терміново потрібно на перший рівень!" — 035 почули усі, коли він підбіг до них. Тіло носія майже не згнило, а це значило, що сама собою здатність розчиняти органіку не повернеться.
— Стривай, рану треба зашити, не відволікай мене.
Оскільки розмовляти з 049 зараз не мало сенсу, увагу Маски привернув 1048, що звалився з вентиляції йому під ноги.
"Хто порозбрасував тут дурнуваті іграшки?"
— Ти кого іграшкою назвав? Між іншим, у нас, на відміну від тебе, є усі шанси звалити звідси. — Заступився Залізний.
"Тому, що ви маєте ВІП картку і начеб то знаєте мапу? Я й без цього здатен покинути Фонд."
— Тоді чому усе ще тут?
"Тому що, на відміну від деяких, я вмію чекати підходящого моменту, може, тому мене не било струмом чеез невдалі досліди?"
— Головне, що я розмовляю, експеремент був вдалим.
"А навіщо тобі говорити, якщо потенційні співрозмовники, тобто люди, будуть вбити тобою ж, а ця дрібнота не може відповісти? Стільки часу на це витратив, а ніякої користі. Ти усього лише маленька зла іграшка."
— А ось і неправда... я...я...
"Мені і надалі позбавляти твоє існування сенсу, чи ви троє просто підете звідси?"
— Вони нікуди не підуть. Я ще ніколи не бачив організма, схожого на цей, за... Як ви його звете, Вухастиком? Треба прослідкувати, доки йому не стане краще,це мій обов'язок.
"Добре, вони підуть з нами." — З досадою відповів Маска. — "Але лише до тих пір, поки я не відновив сили і мені потрібна ця клятка картка."
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У полоні Фонду, Crown Horror», після закриття браузера.