Читати книгу - "Кохана мого боса, Iren"

Ось відчиняються двері. Я переводжу свій втомлений погляд на ці «ворота у рай смаку» і майже випускаю з рук гарячу каву… На щастя, встигаю все ж таки схопити стаканчик в останній момент. Так. Опікаюсь. Та про це потім, бо наразі моїм поглядом повністю заволоділа ця дівчинка.

Її русяве волосся, що було трішки нижче плеч, небесного кольору очі та чарівна посмішка від якої неможливо відвести погляд. Все це зачарувало настільки, що серце вперше за багато років здригнулось.

І тут… придивившись, завмер. Не може бути… Ми знову зустрілись. Моє перше і останнє кохання. Дівчина з фіалками, що кожного дня проходила повз школи, в якій я навчався. Я закохався навіть не говорячи з нею, а зараз… здається я закохався знову. Як тепер мені бути з нею, коли вона кохана мого боса? Мені здалося, чи в моїх думках це прозвучало ображено? Хоча що тут такого. Вірно?