Читати книгу - "Академія Світла або як врятуватися від Темного чарівника., merrystuart"

- Темному тебе віддає, - реготала скалячись Надін, поки ми йшли у напрямку моєї кімнати.- Він то тебе навчить бути слухняною!
- Дивись сама отрутою не захлиснись. - Натякала їй, щоб мовчала. Адже вона лише слабкою силою вітру володіє, хіба що для прибирання придатною.
- Темні, кажуть, жорстокі. Ось пощастило тобі. Тепер будеш йому за дружину, - веселилася рудоволоса дівчина.
Ага зараз. Взяла так просто і погодилася на шлюб із чоловіком, та ще й із темним магом. Щоб я квочкою вдома сиділа? Слухалася його у всьому? Ласкавою до нього була, пестила і рота не роззявила без потреби. Обійдуться.
- Я з ним часто сюди приїжджатиму. Чутки ходять, що темні люблять у слуг своєю темною магією пускати. Іноді зі смертельним результатом виходить.- Вищирилася їй, вона навіть відсахнулася від мене.
Ми увійшли до моєї кімнати. Надін одразу рушила до шаф перебирати сукні. А я попрямувала до комода, шукаючи по полицях потрібний мені артефакт. Стиснувши в долоні напівпрозорий білий камінець у формі маленької подушечки для голок. Переконалася, що кімната щільно прикрита і направила магію в камінь. Через кілька секунд служниця обм'якла впавши на підлогу.
- Поспи трохи, - прошепотіла я дівчині. Не вистачало мені ще слухати цю гадюку весь цей час.
Знайшовши на полицях чорні штани та білу простору сорочку. Поспішила переодягнутися. Заправивши шовкову тканину під широкий пояс штанів. Глянула на себе в дзеркало, зрозуміла, що розпатланий вигляд. Батько просив розчесатися. Чому б і ні? Діставши з ящика гребінець, кілька разів провела ним по волоссю. Зазвичай прийнято коси у тугі зачіски заплітати, але мені й так добре. А цей наречений переб'ється.
Через кілька хвилин я вже спускалася сходами вниз до вітальні. На одному з широких диванів, далі біля стіни, сидів спиною до мене темноволосий чоловік у чорному одязі.
- Як твоє самопочуття? - Звучить від нього наказовий голос з нотками занепокоєння.
- Чудово, - відповіла я. - Хто ви такий?
- Мене звати Тіос, - хриплуватий оксамитовий чоловічий голос огорнув мене повністю.
Чоловік підвівся, плавно прямуючи до мене. Його темний погляд обпалював мене зсередини. Але я чітко впізнала у цьому типі силует із дивного нічного порталу. Сильні пальці потяглися до мене, піднявши підборіддя з ніжністю.
Дивно, чому в цей момент я не могла навіть поворухнутися. Красиве мужнє обличчя, обрамлене темним хвилястим волоссям до плечей, знаходиться дуже близько до мене. Мимоволі ковтаю слину.
Від чоловіка відчувається запах кориці та сандалового дерева. Із задоволенням вдихаю приємний аромат, прикриваючи очі. Він задоволено хмикає і підходить до мене впритул, притягуючи до себе другою рукою за талію.
- Через тиждень, люба, потерпи трішки. - Шепоче нахилившись до вуха.
Його тепле дихання обпалює мою скроню. Від несподіванки схиляюся йому на груди, адже хотіла відсторонитися. Дивно це все. Але я маю свої плани на життя, і нікому не дозволю їх змінити!
Ще весною я отримала листа, особисто в руки, від сріблястого поштового голуба. У цьому листі було кільце учениці Академії Світла з не маленьким магічним сховищем усередині, та лист запрошення на навчання. Я що дарма вивчила усі батьківські книги? І зараз маю вийти заміж за цього темного чарівника? Ні! Тим більше навчання відстрочить весілля. І можливо за п'ять років, я зможу знайти спосіб позбутися цього нареченого.
- Тепер ти під моїм захистом, - шепоче чоловік. - Ніхто не посміє тобі нашкодити, моя наречена.
- З чого б це раптом ваша? - Поставила питання наче сп'яніла.
- Стародавня книга моєї родини вказала мені на тебе.
- Що якщо раптом, вона помилилася?- Трохи прийшовши до тями, я нарешті відсторонююся від нього.
- Це неможливо. Змирися зі своєю долею. Я прийду за тобою, за тиждень.
Легкий кивок і він зі спритністю ловить мої руки, підносячи їх до своїх губ. Сама не знаю, що зі мною. Я ніби зачарована цим чоловіком. Стою завмерши та ловлю кожен його рух.
Він вищий за мене, приблизно на голову, нехай я і не висока десь під метр сімдесят. Чоловік тримається впевнено і зарозуміло, однак у його погляді вловлюється ніжність. Мій погляд ловить легку посмішку на його вустах і я намагаюся відвести погляд убік, але безрезультатно. Той, хто стояв переді мною, ніби загіпнозував мене, привертаючи до себе увагу.
- Якщо що трапиться, направ магію в кільце. Я прийду до тебе на допомогу.
На палець правої руки ковзнуло кільце з хитромудрими символами у вигляді темних гілочок.
Чоловік ще раз підніс мою руку до своїх губ, ледь торкнувшись. Після чого змахнув рукою і за його спиною відкрився яскраво-блакитний портал із темними іскорками по краю. До якого він миттєво увійшов, відпускаючи мене.