read-books.club » Молодіжна проза » Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

57
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера" автора Ася Сергєєва. Жанр книги: Молодіжна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 18 19 20 ... 116
Перейти на сторінку:
Роздiл 8/1

Після тренування футболісти залітають до клубу. Повернулися, то йдіть собі далі в роздягальню. Проте вони не поспішають, чомусь регочуть між собою та спостерігають, як до мене впевненою ходою Ведмідь наближається.

Що відбувається, хто б повідомив. Втім, і так все ясно. Тато казав, що нарешті зібрався відмінний склад його гравців, великі на них покладає надії. І при цьому інколи, коли сердиться, називає їх роздовбаями та розпещеними синками, і що якісного батога на них не вистачає.

З привітом вони всі, що ще розуміти.

- У вас тут збори? - різко питаю.

- Немає ніяких зборів. Валіть звідси!

Міша знову вирішив мені допомагати. Але я його теж мала на увазі. Нехай разом з дружками провалює. Зібралися тут, а мені червоній від незручності. Стільки здоровенних хлопців і одна беззахисна я.

- Алі-іно, - Ведмідь моє ім'я співуче вимовляє, знову навалюючись на бідну стійку мого робочого місця. - Сумувала без мене?

- Ні, відпочивала.

Команда ще голосніше сміється. Наче вистава для них.

- Не звертай на дурнів уваги, - киває Міша за спину. - Це для тебе.

Простягає руку і розкриває велику долоню, звідти випадає бутончік червоної троянди. У першу мить гублюся, несподівано…

- Побачив і згадав про тебе, - і погляд такий проникливий робить.

Від команди до нас летять коментарі:

- Міхо, ти б ще приніс їй кульбабку!

- Ні, нехай будяки жменями дарує!

Я бачу, що Дарський закипати починає. Раптом він, справді, згадав про мене? Але з чого б... адже дівчат йому вистачає. І тут стільки честі, і все для мене.

- Краще забери, - хапаю бутон, щоб терміново повернути.

- Тоді принесу ціле відро троянд, - погрожує.

- А я тобі його на голову одягну.

- Важке принесу, не піднімеш.

- Тоді я…

Замовкаю на півслові. Швидко ховаю в шухлядку столу бутон трояндочки. Міша ще не помітив, але мені-то видно, хто увійшов.

- Щось я не зрозумів? Хто скиглив, що втомився? Хто просив не затримувати?! Щось я не бачу, що сильно поспішаєте! Чи повернутися хочете? - гучним тоном розривається тренер.

- Самвеле Маратовичу, та добре ж позаймалися, - відмовляється Ілля.

- Подивлюся на матчах на це ваше добре. Мишко, а тобі чого? - тато помічає воротаря біля мене.

- Та все падає зі стійки, то я допоміг підібрати. Гей, граблями обережніше махайте, - на друзів пирхає, а ті від смішків закриваються.

Футболістів тато швидко розігнав. Завжди б так. А ні, не завжди. Коли я вигадаю, як непомітно підкрастись у пошуках мітки, тоді нехай у грізного тренера гострий нюх чимось заб'ється і не спрацює.

- Доню, почекаєш на мене, разом поїдемо додому.

- Добре, тато.

На роботу без байка приїхала. Тож доведеться з татом кататися і слухати, як він обурюється, коментуючи матчі відомих команд. Жоден значний матч не пропускає, все дивиться, і потім йому треба кудись вивалювати багато емоцій.

Та у мене ж самої назбиралось емоцій вище даху. Відчиняю шухлядку в столі, дістаю бутон трояндочки. Цілюся у відро для сміття. Ні, шкода квіточку. Ведмідь і так її хижою лапою з клумби біля входу зірвав. Нагадала квітка про мене? І чим же? Тим, що я закрита?

Ну то є на це причини. Не тільки з ворожінням пов'язані. Адже невгамовний Михайло Дарський лякає мене. Він повна протилежність того, кого б я уявляла своїм хлопцем або нареченим. Серйозності у нього на піщинку. Зате нахабства на цілу тонну набереться.

- Зачекайте, не зачиняйте! А Міша ще не пішов?

Біля входу лунає багато жіночих голосів, але я вловлюю серед них лише фразу зі знайомим ім'ям. Бутон троянди закладаю назад у стіл, тільки в саму нижню шухляду, щоб рідше на очі попадався.

Виходжу подивитися, хто тут розривається, і охоронцям заважає спокійно зависати в телефонах.

І що я бачу! Ціле зібрання дівчат. Всі вони фанатки, але деякі називають себе почесним званням - дівчина футболіста.

- Серйозно, я його дівчина. У нього запитайте, зателефонуйте йому, - просить та білявка, яка була з Ведмедем у машині.

- Ми не отримували жодних вказівок. Розбирайтеся за межами клубу, - вже на автоматі повторює охоронець, звичний до фанаток-істеричок.

- Лише тобі все дізнаватися, чи що? - відштовхуючи білявку, намагається прорватися інша. - Підкажіть, як можна пройти і зустрітися з Марком?

І її перебивають, називаючи інші імена. Кілька разів пролунало на Мішу. На вигляд цікаві дівчата, приблизно мого віку. Он який вибір чудовий. Замість піци, красуні з доставкою під'їхали. Навіщо до мене чіплятися?

Хоча може, справді, існує мітка і, як подруга думає, притягує його...

Ні-ні, до такої міри я ще з розуму не зійшла. Чому тоді відразу не спрацювала? Навіщо вичікувала, щоб спочатку ненавидіти, а потім у турботі топити?

Подивилася на дівчат, ще менше довіри до футболістів. Адже вони звикли до легкої здобичі. Розважилися, посміялися і далі побігли дівочі серця розбивати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 18 19 20 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"