Читати книгу - "Серце дракона, Валентина Бродська"

- Армане, повертай назад! Хутко! Ми маємо повернутися і забрати дівчину, що була зі мною!

- Ні, Ларсе, це не можливо! - з сумом відповів капітан.

- Чому не можливо, ми ж не далеко відпливли?

- В тому то і справа. Поки ми тебе доставили на корабель, поки підняли якір, поставили вітрила, лягли на галс - на острові серед тих бунгало, де ми тебе знайшли, трапилась пожежа. Скоріш за все, люди Арішбека таки туди дісталися. Думаю, вона не вижила. Заграву полум'я ще довго було видно в морі.

Ні!!! - закричав Ларс, впавши на коліна. Чоловік закрив руками обличчя. Відчуття втрати і незворотності рвало йому душу. Він би і закляк у тій позі, якби Арман не підвів його.

- Заспокойся друже, на все воля богів! 

Ларс вперше з самого дитинства заплакав. Це були сльози відчаю і злості. Злості на самого себе, на те, яка він скотина!

- Ми обов'язково повернемося, Армане! Арішбек за все заплатить! Я вб'ю його і знищу все те кодло!

________

Ларс виконав свою обіцянку. Він повернувся через рік з добре підготовленою групою найманців. Сарай Арішбека палав, як ті бунгало, в яких чоловік залишив свою рятівницю. Торговець і його головорізи відправились до праотців.

Ларс змусив Арішбека сповна розплатитись за вкрадений товар, за його отруєння і смерть дівчини, яка посіяла безлад в його душі. 

Чоловік до цього часу був впевнений, що вона загинула. Дівчина спала, коли він її покинув, тим більше була без зброї. Поспішаючи врятувати його від отрути, вона забула на кораблі свої мечі та запоясники. Парні скимітари зі стародавньою в'яззю на рукоятках і набір метальних ножів до сих пір зберігаються в Ларсовому маєтку в столиці Амарканда. 

"Вона врятувала його, а він її загубив!" - стара туга прокралася в Ларсову душу. "А раптом вона врятувалася?, - прорізався голосок слабкої надії, - Може Рамія і є та дівчина? Вона так само бездоганно володіє холодною зброєю, має схожу зовнішність, підходить по віку і головне це те, як відреагувало на неї моє тіло!"

Думки краяли Ларсу серце, але разом з тим вселяли надію і якийсь острах малодушний і ниций. "Якщо Рамія його тоді врятувала, то як їй дивитися у вічі? Три роки поспіль вона була поруч з ним, а він ні сном, ні духом.

Дев'ять років тому він кохався з нею, потім три ігнорував, а сьогодні мало не заліз під спідницю. Добре, що дівчина його зупинила! Як же все складно!" 

Ларс схилив голову на руки, потім потер скроні. Він вперше не знав, як йому діяти. На зміну доказам, що рятівниця - це Рамія, приходили докази, що це не вона.

Чоловік імпульсивно схопився і підійшов до стіни, що розділяла його апартаменти і кімнати Рамії. Він натиснув на прихований важіль. Тихо посунулися таємні двері. Ларс босоніж,  навшпиньках пройшов до дівочої спальні. Він не зовсім розумів свій порив, але ним керували якісь підсвідомі інстинкти. Ларс прочинив злегка відкриті двері і остовпів від побаченого. 

Серед скуйовджених простирадл спала оголена дівчина. Довге хвилясте волосся розсипалося по її спині, чорні пасма спадали на обличчя.