Читати книгу - "Вибач та зрозумій, Катя Кірініна"

— Рито, ти себе чуєш? — витріщивши очі, вигукую я. — Що ти говориш? Ти взагалі моя сестра, а не його. Не всі зраджують, я, наприклад, ніколи б з ним так не вчинила. Та й потім, тобі нагадати, як це зруйнувало нашу сім'ю? Ти точно повинна пам'ятати, яке було мамі, як вона страждала? Як він йшов щотижня?

— Олесю, але, зрештою, вона вибачила йому, бо кохала та розуміла, що він людина і міг робити помилки.

— Чому ж ти тоді не вибачила Іллі? — вивалюю на емоціях.

Боже, не хотіла цього говорити, але у світлі останніх подій зовсім не знаю, що верзу. Для моєї сестри її особисте життя було недоторканним, Ілля дуже погано з нею вчинив, у результаті взагалі покинув вагітною.

— Я його вибачила, але не прийму більше ніколи назад, тому що він вчинив зі мною гірше, і ти це знаєш. Ось це, Олесю, не прощають, а те, що твій чоловік вирішив кілька разів випустити пар, ще нічого не означає. Зізнайся сама собі, що ти дістала його своєю ідеєю-фікс завагітніти. Що йому ще лишалося робити? Теж із психологом вести сердечні бесіди?

— Рито! Тобі добре говорити, у тебе є дитина, і ти спочатку її не хотіла. А я хочу, шалено хочу.

— Чудово. Розлучайся, зустрінеш якусь нову жертву і сміливо можеш розпочинати свій план зачаття, — вона виходить із кухні, а в мене всередині щось ламається.

Як так вийшло, що мене навіть підтримати нема кому? Я завжди думала, що сестра — моя опора, ми з нею залишилися сиротами й більше нема на кого покластися, але Рита дуже мене здивувала, ставши на захист Андрія.

Все це маячня якась. Невже я помиляюсь у тому, що хочу поставити жирну крапку у своїх стосунках? Що мені ще залишається робити? Закрити рота і мовчати, нехай Андрій живе на своє задоволення? Ні, того не буде. Я не зможу прийняти його вчинок як помилку слабкої людини! Це ідіотизм якийсь.