Читати книгу - "Кохана мого боса, Iren"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Та хто ж від тебе відмовиться? – радісно промовила вона і обійняла мене так міцно, як тільки могла. А в цей час хлопці за нашими спинами, в один голос відповіли:
- Ми.
- Причому з превеликим задоволенням. – додав Остап і, махнув рукою, обережно нас обійшов, та звернувся до Вакули. – Краще їх обійти, а то від кількості цукру навколо них, можна і самому приклеїтись. Цукерні ви наші.
- Отож бо. – додав мій шеф і швидко нас обійшов, спустився вниз. Скриваючись в своїй машині, що була неподалік припаркована. Як я її раніше не помітив? І на останок додаючи: - Чекаю на роботі завтра! У тебе ще цілий робочий день! А то хто буде за об'єктом слідкувати? І так місяць прогуляв – він кивнув в бік Юстини, а та одразу все зрозуміла.
Після цих слів він швидко закрив двері, а в його бік полетіли сотні відповідей від моєї коханої.
- Ну ти бачив, таке нахабство?! - "обурено" промовляла дівчина не випускаючи мене з обіймів. – Його на весілля не запрошуємо. – затвердила і, повернулась до мене. А я вирішив пожартувати.
- Хтось одружується? – запитав у неї те ж саме, але побачив як вона хмуриться, поцілував у носик і додав. – Звісно ми.
- Отож. Що за чоловіки? Як діти.
- Тільки твій, якщо захочеш.
- А хто ж відмовить?
Знову запитала вона, обертаючись і сподіваючись, що більше місцевих коментаторів не буде. Але тільки вона зітхнула з полегшенням і подивилась в мій бік, як всі її гості, хто все ще стояв позаду нас, гучно вигукнули: "Ми!" Я розсміявся від цього, як і вони, а моя люба Юстина, зачинила двері за нами та взявши за руку, пішла у бік моста.
Ми йшли мовчки. Як спустились зі сходів, я одразу вирівнявся з нею по одній лінії і підхопивши на руки пішов далі. Моя дівчинка трішки обурювалась, але одразу заспокоїлась, як побачила, що ми прийшли. Поцілував мене у щічку, вона зіскочила з моїх рук, а точніше майже впала, намагаючись самостійно вибратись, і, підійшов до перил, викрикнула:
- Це найкращий мій день! А попереду багато ще кращих!
Ну і як її не любити? Моя неперевершена Юстина. Кохана і вже скоро дружина.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохана мого боса, Iren», після закриття браузера.
