read-books.club » Любовні романи » Гарантія на кохання, Tama Lisn 📚 - Українською

Читати книгу - "Гарантія на кохання, Tama Lisn"

117
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Гарантія на кохання" автора Tama Lisn. Жанр книги: Любовні романи / Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 17 18 19 ... 66
Перейти на сторінку:

Скоро моя практика закінчиться і потрібно придумати чим займуся цього літа. Не сидіти ж у «химерному» особняку цілими днями. Раніше я допомагала батькові в офісі, та чи візьме він мене до себе цього року. Вирішила зателефонувати татові, але той не взяв слухавку.

Не встигла сховати телефон у сумочку, як той задзвонив у мене в руках. Зраділа, думала, що батько, але на екрані номер Вадима.

- Алло.

- Здрастуйте, Ольго Веніамінівно, це Вадим.

- Здрастуйте, тільки я прошу вас, називайте мене Ольгою.

- Мені не належить.

- А ми нікому не скажемо, коли Олександр поряд, називайте мене як хочете, а так Олею, будь ласка.

- Добре. Хотів дізнатися, чи ви ще не звільнилися? Просто я зараз у центрі.

- Ви знаєте, з інституту я вже вийшла. Ви зможете відвести мене за однією адресою?

- Звичайно, зможу, весь цей тиждень я закріплений за вами.

- Дякую, тоді під'їжджайте до площі. Я у парку, зараз вийду.

Коли я вийшла з парку, то Вадим уже чекав у призначеному місці. Я попросила його відвезти мене до собачого притулку, де працює мій знайомий Андрій. Я іноді допомагаю йому доглядати собак, як волонтер. Вадима я відправила у його справах, сказала, що подзвоню як звільнюся і пішла всередину. Андрій зустрів мене широкою посмішкою на обличчі.

- Вітаю! Давно тебе не бачив, де зникла? - Питає і цілує в щоку.

- Привіт, зайнята була. Кінець навчального року, сам розумієш.

- Розумію. Ти вчасно вирішила навідатися, у мене дехто є, ходімо покажу. - Сказав і повів мене до розплідника. - Дивись!

- Ой, хто це такий милий?

- Познайомся — це Бігль.

- Яке дивне ім'я, чи це порода?

- Ти майже вгадала, це його ім'я. А раніше так називали предків цієї породи.

- Як цікаво.

- Ця порода називається фокстер'єр. - Продовжив він.

- А це він такий дрібний чи ще виросте? - Запитую. - Бігліку, маленький. - Це я вже звертаюся до пса.

- Виросте, але не сильно. Цей непримітний, на перший погляд, пес, має мисливське коріння. Зараз, щоправда, для цих цілей їх не заводять, але в Англії такий вид полювання все ще популярний.

- Класно, а чому цей красень тут?

- Зараз їх переважно розводять для участі у виставках, а цей має невеликий дефект, - і вказав на вушко цуценяти. - Ось, через це господар і привіз його нам.

- Дуже шкода.

- Так шкода. Представники цієї породи, до речі, мають дуже відкритий та доброзичливий характер.

- Ти крутий хлопчик, іди сюди. - Взяла Бігліка на руки.

У притулку я провозилася до самісінького закриття, адже мені подобається займатися собаками. Вони тут всі різні — від дворняг до таких, як Бігль, породистих та безпритульних. Ми всіх їх намагаємось влаштувати в добрі руки, а тих, яких не забирають залишаємо в притулку на постійне проживання, зберігаючи надію, що для кожного із них знайдеться господар.

Андрій раз на місяць намагається влаштовувати свята для дітей. Цими днями собак розбирають найбільше. Ось і наступного тижня планує влаштувати такий день. Я вже кілька разів брала участь у подібних акціях, сьогодні ми також весь день витратили на підготовку.

- Ти прийдеш на свято? - Запитав, коли ми вже зачинялися.

- Звичайно.

- Послухай, ти б могла забрати цього хлопця собі.

- Якого хлопця?

- Бігля, а ти про кого? Я бачу він тобі подобається.

- А вибач. - Не зрозуміла. - Ти маєш рацію. Він мені подобається. Та тільки чи не буде проти інший мій хлопець. - Відповіла та показала безіменний палець.

- Ти вийшла заміж? - Округлив він очі.

- Так.

- Давно?

- Минулого тижня. - Ухильно відповіла.

- Думаєш він буде проти?

- Може, у нього алергія. - Знизала я плечима.

- Тоді давай я до свята не віддаватиму його, а ти поки подумай.

- Дякую, ти справжній друг.

- Це чоловік на тебе чекає?

- Ні, це Вадим – водій. - Пояснила.

- Ти ж сама їздила раніше. - Здивувався він.

- Машина в ремонті. - Відмахнулась.

Брехати з кожним разом виходить все краще і краще. Як би це не стало поганою звичкою.

- Тоді до зустрічі.

- Бувай. - Відповіла, сідаючи в машину.

- Ольго, ми додому? - Запитав Вадим.

- Так, а ви що не їхали?

- Ні.

- А ви любите собак?

- Взагалі-то так.

- Якщо хочете, то приєднуйтесь наступного разу. Там весело.

- Можна зазирнути на годинку-другу.

1 ... 17 18 19 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гарантія на кохання, Tama Lisn», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гарантія на кохання, Tama Lisn"