Читати книгу - "Не хотіла Ліза заміж, Янина Кап (Зоя Маг)"

— Це як? Мальдіви, діаманти?  — розмова заходила в тупик і Ярослав відчував, як в ньому прокидається оте альтер-его, яке активізувалось тільки поряд з Лізою. І от прям зараз з його язика злетить … — За мене заміж не схотіла, так за якесь мурмило вискочила. І як? Добре було? Краще, аніж якби піді мною стогнала б…

Елизавета звузила бурштинові очі, підібрала губи, утворюючи тонку лінію, кров, здавалось пульсує у вухах ..

— Хто-зна, Ярославе — Протягла вона його імʼя знову, розкатуючи на язиці. — про те, як я стогну, ти ніколи не дізнаєшся….

Лиш одна мить і Дорошенко зірвався б до біса. Зухвала відповідь однокласниці збурила в чоловікові незвідані до сьогодні почуття. Здається нічого не перегоріло! Нічого не пройшло. Йому так само хочеться вибішувати її й виводити на емоції цю нестерпну жінку. Хіба що зараз це вже інший рівень. І треба буде постаратись.

Ліза мала рацію: Вони більше не школі. 
Ярік опустився на коліна і різко притягнув жінку до себе, розсовуючи її ніжки і вклинюючись між ними. Сукня задерлась майже до трусиків, а бешкет ні пальці, як би не хотіли — не перетнули допустимої межі. Вже й так, далі нікуди..
— Не зарікайся, Давиденко. — прошепотів і торкнувся вустами куточка губ. Ліза не відштовхнула, але й не видала жодних емоцій. — Сидиш в моїй голові скалкою.. Бодай би тебе чорти вхопили .. — видав якийсь гортанний звук, схожий на гарчання й так само різко відірвався від жінки. 
Ліза нічого не встигла вимовити, як тільки почула звук гупаючих дверей з передпокою. 
Здимів. 
Розворушив у ній таке, про що й сама не здогадувалась. Уууф! Та як важко було зберегти холодний вираз обличчя і не піддатися спокусі. …

На комоді в передпокої так і залишився стояти самотньо пакет. Зазирнувши в середину, Ліза побачила там торт «Пʼяна вишня»… Колись давно, ще в школі на День іменинника вона пригощала однокласників саме таким тортом. Її улюбленим.