Читати книгу - "Терпкий смак кохання, Ерін Кас "

У якусь мить Ярослав бере мене за руку і переплітає наші пальці. Від його дотиків приємне тепло наповнює тіло. Він легенько погладжує мою долоню і мовчить. Я помітила, що він доволі мовчазний, постійно у своїх думках.

— Про що думаєш? — не витримую. Виявляється, мені більше подобаються його розмови, ніж мовчання.  

— Чесно? Чи вигадати щось приємне для твоїх вушок? — хмикає ображено.

— Мене потішить чесна відповідь.

— Про контракт.

— Багато справ? — стає цікаво. Хочеться дізнатися про нього якісь нові факти.

— Я сьогодні підписав свій перший важливий контракт.

— Справді? Вітаю. Чому ж не святкуєш? Хіба таку подію не відзначають?

— Та ось… — замовкає на мить, — вирішив повечеряти з тобою, — говорить тихо, дивлячись перед собою. Не знаю, що сказати, мені приємно, але і дивно водночас.

— У мене канікули, тому я вільна майже кожного вечора.

— Це добре, — усміхається. — Підеш завтра зі мною на один захід?

— Е-м-м…

— Ти сама тільки що сказала, що вільна. Чи на завтра раптом з’явилася важлива справа? — звертає на мене погляд.

— Піду, — кажу тихо. — А куди?

— На день народження друга.

— Ну, добре, — трохи розгубилася від такої пропозиції.

— Тільки є одна маленька умова, — зупиняється, дивлячись на мене. — Ти будеш у статусі моєї дівчини.