Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Люба

Всю офіційну частину благодійного вечора я не відходжу від Кирила, боюсь що він збовтне щось зайве. А ще своєю присутністю відганяю від нього всяких самотніх жінок, які бажають знайти розваг на одну ніч. Ну ні, Царьов, сюди ми прийшли по справі, а не на кастинг чергової пишногрудої брюнетки!

Коли офіційна частина добігає кінця і всі гості вже напідпитку, я згадую що ми забули залишити на підносі для пожертвування у благодійний фонд конверт від нашої фірми. Беру Кирила під лікоть і тягну за собою, пробігаюсь поглядом по гостям і спотикаюся.

— Здається, комусь пора зав'язувати з шампанським. Чи ти просто так і не навчилася ходити на підборах?

Я пропускаю знущання Кіра, бо посеред залу, біля однієї з колон стоїть Макс. Він обіймає за талію мініатюрну шикарну брюнетку, посміхається їй і цілує в скроню.

Здається, я задихаюся. Не те щоб я палала неземною любов'ю до нього, але він був ідеальним кандидатом в чоловіки. Я планувала через місяць-два запропонувати йому офіційні відносини, а там і до весілля недалеко. Він був красивим, розумним і інтелігентним. Від такого вийшли б лапочки-діти.

Кілька хвилин я витріщаюсь на цю пару, забуваючи про все навколо і відчуваю як поволі руйнуються мої плани та мрії.

Як же так, нещодавно ми провели разом божевільну ніч, а зараз він з іншою? Що в ній є такого, чого немає в мене?

— Оу, а це не твій хлопець там з Тумановою? — голос Кирила вертає мене до реальності і я відвертаюся від Макса.

— А? Ти про що? — як би я не старалася, а мій голос зрадливо тремтить. Хочеться додому. Включити телевізор, забратися під ковдру і гладити своїх кішечок.

— Хлопець твій кажу тут, — насмішкувато каже він, киваючи в той бік, куди я намагаюся не дивитися.

— Ти помилився, — не звертаючи уваги на Кіра, біжу до виходу, кидаю на піднос конверт і вириваюся на свіже повітря.

Я впираюся руками об перила, роблю кілька глибоких вдихів і тримаюся з останніх сил, щоб не розплакатися. Ну чому в мене нічого не виходить з чоловіками? Тепер знову доведеться придивлятися, знайомитися і будувати нові відносини.

Намагаюся переконати себе, що воно й до кращого. Все одно Макс був нудним і ніколи не виводив мене нікуди. Наші зустрічі зазвичай проходили у нього в квартирі. Я приїжджала ввечері і їхала вранці. Кілька разів в тиждень, якщо дозволяв час.

І зараз у мене складається гостре відчуття, що мене просто використовували. Для сексу та приготування сніданків. Як же гидко.

— Все добре? — мені на плечі лягає піджак, я все ще мовчу, не відриваючи погляд від нічного неба, а потім гірко усміхаюсь.

— Так, все чудово, просто трохи закрутилася голова, — брешу, повертаючись у бік Кіра, але намагаюся не дивитися йому в очі.

— Тоді, якщо тобі краще, пропоную повернутися в зал, я запримітив там свою колишню однокласницю.

— Не бачу зв'язку між нею і мною. Ти йди, я замовлю таксі і поїду додому. Мені дійсно не добре, — моє тіло тремтить чи то від холоду, чи то від нервів і я кутаюсь у піджак, вдихаючи запах чоловічого парфуму.

— Не хвилюйтеся, Любов Дмитрівна, я знаю як вас вилікувати, — сумно посміхається Кір і хапає мене за руку.

Ми повертаємося в зал, обходимо столики і швидким кроком прямуємо в ту саму сторону, де я помітила Максима.

— Ліза, яка несподіванка, — простягає Царьов, зупиняючись перед щасливою парою. — Не знав, що ти повернулася з Лондона.

Мої очі розширюються і я готова вбити Кіра. Вирішив познущатися наді мною? Показати яка я невдаха?

— Кирило, скільки років, скільки зим? Я прилетіла сьогодні в обід і одразу на бал, — губи дівчини вигинаються у красиву усмішку, дивлячись на нас з Кирилом, а я всіма силами намагаюся не витріщається на Макса.

Ігнорую його, розглядаючи Лізу і намагаюся зрозуміти якого біса Царьов зараз робить. Вирішив принизити мене ще більше і добити остаточно?

Ліза виглядає як порцелянова лялька. Витончена і ідеальна. Жінка, яка здатна притягнути погляд будь-якого чоловіка і навіки оселитися в його серці. Поруч з нею я відчуваю себе нерозторопною слонихою.

— А це мій наречений Максим, через місяць у нас весілля, так що я остаточно повертаюся додому і спробую перенести сюди свій бізнес, — навіть голос у неї ідеальний. З нотками сексуальної хрипоти.

— Вітаю, — Кирило міцно тисне руку Максиму і я нарешті наважуюся поглянути на чоловіка.

Він виглядає напруженим і на його обличчі красується фальшива посмішка. Він злодійкувато дивиться на мене і напевно чекає що я зараз організую скандал, виставляючи себе обдуреною жінкою. Але я мовчу і намагаюся не проявити на обличчі жодну зайву емоцію.

— А це, до речі, Люба. Моя дівчина. Ми, звичайно, ще не забралися в стосунках так далеко як ви, але сьогодні ось остаточно перевезли її речі до мене в квартиру, щоб спробувати разом звити сімейне гніздечко, — Кирило ласкаво погладжує мене по руці, притягує ближче за талію і цілує в щоку. А ще промовляє кожне слово настільки переконливо, що на мить я і сама вірю в сказане ним.

— Правда? І як давно ви разом? — Макс впивається в мене своїм поглядом, ніби не вірить, що у нас з Кирилом може бути щось спільне. Або в те, що крім нього, такого неймовірного, запаморочливого чоловіка, у мене міг бути хтось ще.