Читати книгу - "Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Потягнула за стрічку і вона легко ковзнула на підлогу.
Кришка коробки поволі відкривалася, зсередини лилося тьмяне синє сяйво.
Нарешті я побачила кулон на тонкому ланцюжку. Стебло з маленькими дзвіночками. Конвалія!
Бабуся кожного року саджала конвалії біля мого вікна. Зовсім маленькою, я могла годинами сидіти над ними й вдихати їх ніжний солодкий запах.
Невже він порпався у моїй голові?!
Я стисла кулон у руці та вже збиралася жбурнути його у вікно, коли почула голос Бальмона.
– Цей подарунок допоможе вам, пані Флоро як слід розуміти, що ж таки говорять в Іменджинаріумі.
Я насупилася. Невже це мовний артефакт? Може спершу спитати у Голди? Певно, вона знає.
Пані Шмок покрутила кулон в руці й захоплено вигукнула:
– Так і є, він допоможе тобі не тільки розуміти, а ще й самій говорити. До речі, дорога штучка. Особливо така тонка робота. Сам метал не магічний, проте дорогоцінний. Де взяла?
– Це подарунок.
– Від кого? – вона здивовано вигнула брови.
– Від докучливого ельфа.
– Аааа, ну вони причепливі, якщо хочеш знати мою думку. Так просто не відступають. Схоже, ти йому справді сподобалась.
Від думки, що я можу подобатись головному слідчому Ольфіра мене кинуло в холодний піт.
Вихопивши кулон я підбігла до вікна.
– Куди?! Стій! – закричала Голда – біда тобі до нього! – вона відтягнула мене до софи – і що станеться, якщо ти скористаєшся тим, що тобі справді потрібно? В тебе що, багато грошей? Ні. Надінь і носи. Я б ще за таке переживала! – фиркнула вона.
– Може, ви й маєте рацію, – неохоче погодилася я.
– Нумо, надінь, перевіримо! Квиток вже, певно не діє.
Голда сказала якусь фразу ельфійською і я нічого не зрозуміла.
Тоді наділа на шию артефакт, він приємно зігрівав шкіру.
– Тобі личить!
– Дякую! Ой! – сама не зрозуміла як, однак, з рота вилетіли незнайомі слова, які я прекрасно розуміла.
– От бачиш! А ти викинути! Ця вже мені молодь! – пирхала пані Шмок, як справжнісінька бабця.
Повернувшись до себе побачила, що Йорі сидить на моєму ліжку і маленькими лапками перебирає стрічку з коробки.
Спробувала її в нього забрати та він почав пищати, як скажений, довелось відступити.
– Що ж, якщо хочеш, то грай, але спати у коробку, ти зрозумів?
– Уррррр урррр, – почула у відповідь.
Взяла три магічні конфети й простягнула йому. Дивне створіння зі швидкістю пульсара схопило їх і жадібно запхало до рота.
– Ну, який ти! Я до ванни, коли вийду, ти там! – вказала пальцем на коробку у кріслі.
Йорі блимнув величезними очима.
Коли повернулася він тихенько сопів, зарившись у пух.
Бібліотека
Ерод - Карл
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко», після закриття браузера.