read-books.club » Любовні романи » Шукаю тебе, Ксана Рейлі 📚 - Українською

Читати книгу - "Шукаю тебе, Ксана Рейлі"

234
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Шукаю тебе" автора Ксана Рейлі. Жанр книги: Любовні романи / Короткий любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 16 17 18 ... 23
Перейти на сторінку:
Розділ 13

Рената казала правду і цей тиждень був для мене ще тим пеклом. Я, звісно, розуміла, що це моя робота, але не очікувала від Єгора такого навантаження. У мене було декілька інтерв'ю і в кожному доводилося пояснювати, що наразі між мною і моїм продюсером нема нічого, а той поцілунок — частина чогось грандіозного, про що усі зовсім скоро дізнаються. Також ми записали пісню з Мальвою і мушу визнати, що вона не така вже і погана. Знімання кліпу перенесли на один місяць, адже зараз я повністю буду зайнята шоу. Декілька днів тому мені подзвонила Ольга і сказала, що цей місяць я буду жити в будинку, що знаходиться за містом. Якщо чесно, мені це не дуже подобалося, але такі умови шоу. Учасники теж житимуть разом, але зовсім в іншому місці. Усе так секретно, що інколи мене це лякає.

Я зібрала свої речі у невелику валізу. Все-таки над моїми образами працюватимуть стилісти, тому нема сенсу брати багато одягу. На вулиці вже стемніло і мені зовсім не хотілося їхати в невідомий будинок так пізно. Та ніхто мене не питав, тому залишалося лише погодитися.

Коли я вийшла на вулицю, то одразу ж помітила Інну біля чорної іномарки. Коли я підійшла, то вона широко усміхнулася. Біля нас з'явилися камери та почали усе знімати. Я трохи напружилася, бо чомусь ніхто не говорив, що дорогою до будинку у мене братимуть інтерв'ю. Я стояла у простих синіх джинсах, чорному гольфі та білій куртці. Не надто поважний вигляд.

— Еліно, які у тебе очікування від зустрічі з хлопцями? — спитала у мене Інна, коли ми їхали в авто.

— Якщо чесно, то дуже сильно хвилююся, — відповіла я. — Стільки часу спілкувалася з учасниками в чаті, а уже завтра зможу побачити їх. Звісно, це дуже бентежно. У моїй голові для кожного вималювався якийсь свій образ і я боюся, що у реальності усе вийде не таким.

— У тебе вже було побачення з одним з учасників і зовсім неочікувано ним виявився твій продюсер. Скажи, будь ласка, чи ти зараз відчуваєш до нього щось більше, аніж до інших чоловіків?

— Я не можу сказати, що саме я відчуваю. Звісно, це щось сильне, адже між нами вже є близький зв'язок, якого не було з іншими учасниками.

— Це ти зараз говориш про поцілунок?

— Так, — сказала я та кивнула. — Для мене перший поцілунок завжди був важливим, адже тоді ти найбільше відчуваєш іншу людину. Це така невідомість, яку тобі дуже сильно хочеться пізнати.

Інна ще довго говорила, ставлячи свої запитання. Мені вже хотілося якнайшвидше дібратися до того будинку. Та доводилося усю дорогу терпіти журналістку та оператора. Вона у мене стільки всього спитала, але потім це все змонтують так, як їм потрібно. Цікаво, це буде робити Матвій? Він же працює на цьому телеканалі та займається монтажем. Я відвела погляд і побачила з вікна автомобіля величезний будинок. Нарешті! Тільки в будинку мені теж не дали спокою. Оператор слідкував за мною крок в крок. Вони знімали як я йшла, як заходила в будинок, як розглядала його.

Нарешті це все закінчилося. На годиннику була вже майже друга ночі. Інна сказала мені, що о шостій ранку приїдуть стиліст, перукар та візажист. Будинок був дуже великим і я відчувала, що мені тут незатишно. Так багато кімнат і усі порожні. Я зайшла у величезну спальню та почала розкладати речі в шафу. Це ще зайняло деякий час. Величезне ліжко так і манило поринути у прекрасний сон. Тільки навіть через годину мені не вдалося заснути. Можливо, це тому, що нове місце? Якось мені все ж вдалося заснути, але дві години — це дуже мало. Я була так сильно втомлена, що цей тупий будильник лише дратував мене. Я почула якийсь шум на першому поверсі будинку.

— Можна забути про особистий простір, — тихо буркнула я.

Коли спустилася сходами, то побачила високу жінку в модному блакитному костюмі.

— Доброго ранку, Еліно! — сказала вона, усміхнувшись, та поправила свої окуляри. — Прийміть душ та приведіть себе в порядок. Коли ви будете готові, то наші працівники займуться вашим образом.

— Гаразд, — мовила я та розвернулася, щоб піти до ванної кімнати.

— Мене звати Вікторія і я буду вашим стилістом на час шоу.

— Дуже приємно.

Насправді Вікторія виявилася дуже хорошим професіоналом. Коли ми разом обирали мій образ, то вона дала мені декілька корисних порад. Мене одягнули в блідо-рожеву сукню з відкритими плечима. Маленькі пір'їнки та блискітки прикрашали корсет, що візуально робив мою талію дуже тонкою. Моє волосся зібрали у високу зачіску, а макіяж зробили максимально натуральним. Сріблясті туфлі на високих тонких підборах робили цей образ максимально довершеним.

Біля воріт на мене вже чекав автомобіль. Навіть не вірилося, що через декілька хвилин я зустрінуся з хлопцями й у мене буде можливість побачити їх усіх.
Їхали ми недовго. Я помітила, що автомобіль зупинився біля якогось величезного котеджу. На вулиці було багато людей зі знімальної групи, а Інна щось говорила на камеру. Тепер це все — моє життя, до якого мені так важко звикнути.

Коли автомобіль зупинився, то якийсь чоловік відчинив дверцята й допоміг мені вийти з авто. Камера одразу почала мене знімати, проводжаючи аж до Інни. Ми повільно попрямували в котедж, а я намагалася тримати усмішку, вдаючи, що мені зовсім не холодно. На вулиці лише кінець березня, а я вже ходжу в літній сукні та відкритих туфлях.

Мене провели до великої зали, де усе було в букетах білих троянд. Неподалік стояв невеличкий червоний диван, а також стіл. Мені вказали на те місце, де я повинна стояти. Неподалік ходив оператор в різні сторони, а Інна з іншими працівниками були в сусідній залі. Добре, що хоч дали можливість познайомитися з хлопцями без лишніх свідків. Я помітила, що величезні білі двері відчинилися і всередину зайшов високий брюнет з невеличкою коробкою в руках. Я усміхнулася, спостерігаючи, як він прямував у мою сторону.

— Привіт, — сказав хлопець, коли зупинився навпроти.

— Привіт! Хто це тут у нас? — спитала я.

— Том, — відповів він.

— А насправді як звати?

— Максим, — хлопець простягнув свою руку.

— Еліна, — сказала я та потиснула його долоню своєю. — Приємно нарешті познайомитись, Том. Сядемо?

Я показала на диванчик, а хлопець кивнув. Він сором'язливо глянув на мене своїми карими очима. Ще у нашому спілкуванні в чаті я зрозуміла, що Том дуже соромиться і зараз це ще більше помітно. Чомусь я бачила, що він хвилюється.

— Чому Том? — спитала я.

— Просто, — він знизав плечима. — Подумав, що це ім'я мені підходить. Чому б не побути трохи Томом? А ти чому Ельза?

— Бо Холодна, — відповіла я.

— Тобто беземоційна? — спитав хлопець і насупився.

— Ні, — я засміялася. — Це моє прізвище. Я — Еліна Холодна, співачка така. Чув колись?

— Т-так, — трохи розгублено сказав він, — чув, звісно ж.

Тільки мені чомусь так не здалося. Навіщо тоді брехати? Щоб сподобатися мені? Ми ще деякий час поговорили і я відкрила його подарунок. Це був гарний білий блокнот із золотим надписом. Він подарував мені його для того, щоб я записувала туди усі свої думки. Мило, але поки мене це не дуже вразило. Наступні два учасники — це повне розчарування. Себастіан в чаті, а насправді Віктор, виявився сорокарічним чоловіком з лисиною, який прийшов, щоб знайти собі дружину. Багатий бізнесмен з дивними вподобаннями. Як я тільки залишила його до цього етапу?

Ерік (справжнє ім'я Едуард) виявився молодим хлопцем, який всяко намагався сподобатися мені. Він погоджувався з кожним моїм словом і мене це відверто дратувало.

Насправді усе знімання було дуже складним і деякі моменти доводилося повторювати по декілька дублів. Я вже втомилася стояти на цих підборах, але мені потрібно було виглядати щасливою. У моїй голові навіть почали крутитися думки про їжу, адже я ще не встигла нічого поїсти. Наступний учасник — Олександр, а він же Алекс, виявився доволі приємним хлопцем. Красивий блондин з яскравими блакитними очима. Крім гарних рис обличчя він проявив себе зі сторони джентльмена, адже першим приніс букет квітів. Також мене вразила його манера говоріння. Одразу зрозуміло, що переді мною розумний освічений хлопець. Хоч і в чаті він здався мені дещо іншим. Проте, зараз Алекс явний фаворит серед тих, хто був раніше.

Коли хлопець пішов, я знову піднялася на ноги в очікуванні наступного учасника. Чомусь мене лякало те, що я ось-ось зустрінуся з Мафіо. У спілкуванні в чаті він мені найбільше сподобався, але в реальності все може бути по-іншому. Двері відчинилися і до зали впевнено зайшов Єгор. Я всіляко намагалася показати свою радість. Він поводився так легко і невимушено, наче кожен день прикидається закоханим у мене. Чоловік підморгнув мені та поцілував в щоку.

— Привіт, сонце, — сказав він. — Дуже радий тебе бачити.

— Взаємно, — мовила я та сіла на диван.

— Після нашої останньої зустрічі я думаю лише про тебе, — заговорив Єгор та взяв мене за руку. — Це так неочікувано вийшло. Я пішов на це шоу, сподіваючись знайти своє справжнє кохання, а знову зустрів тебе. Ти наче завжди мене переслідуєш, або я тебе. Можливо, це доля?

— Так, ця ситуація вийшла дуже цікавою, — я уважно подивилася на свого продюсера. — Проте, ми з тобою уже добре знайомі. В тебе є певна перевага над іншими хлопцями. Тому я хочу сказати, що до тебе я буду більш прискіплива. Ти знаєш мої вподобання краще за інших, але щоб справді отримати моє серце — тобі доведеться добряче попрацювати.

— Я готовий, Еліно! — сказав він і поцілував мені руку. — Заради тебе я готовий на все.

Мені хотілося закотити очі та просто засміятися. Яка ж дурна ситуація! Він говорить слова, які мені б дуже хотілося почути, але все ж від іншого чоловіка. До того ж я знаю, що Єгор нещирий зі мною. Але актор з нього вийшов непоганий. Він подарував мені браслет з шармом у вигляді мікрофону. Це, звісно, здалося мені дуже милим.

Коли Єгор пішов, я зрозуміла, що мені залишилося познайомитися лише з Мафіо. Руки чомусь почали тремтіти і я затамувала подих, дивлячись на двері. Якесь дивне хвилювання накрило мене, але я намагалася не показувати цього. Двері відчинилися і всередину зайшла дівчина з коробкою в руках. Я трохи насупилася, але усміхнулася, коли вона підійшла до мене. Дівчина передала мені рожеву коробку, а тоді пішла геть. Я ж вирішила сісти на диван. Коли відкрила коробку, то побачила там пов'язку на очі бордового кольору. Збоку лежала ще одна коробочка, але вже значно менша. Я помітила лист та взяла його в руки. Не дуже розуміла, що відбувається. Спершу відкрила його, а тоді взялася читати:

"Дорога Ельзо, так вийшло, що саме я — Джокер на цьому шоу. Особисто побачити мене ти зможеш лише у тому випадку, якщо я потраплю у фінал. Проте, я обіцяю тобі зробити кожне наше побачення незабутнім, а почнемо ми просто зараз!

Мафіо"

Я похитала головою та трохи засмучено поклала лист назад у коробку. Зовсім забула про того Джокера. І чому зі всіх учасників ним виявився саме Мафіо? Я вдягнула пов'язку на очі та опинилася в суцільній темряві. В таких умовах завжди загострюється слух, а також відчуття. Я почула, що двері відчинилися, а тоді тихі кроки наблизилися до мене. Диван біля мене трохи прогнувся і я зрозуміла, що хтось сів поруч.

— Яка ж ти красива, Ельзо, — тихий чоловічий голос заговорив мені біля мого вуха.

Від цього табун мурах пробігся моїм тілом і я ледь помітно здригнулася. Раптом стало ще більш тривожно, коли він взяв мене за руку. Я нічого не бачила, але відчуття посилилися в тисячі разів і це здавалося мені чимось неймовірним.

— Тобі цього сказати не можу, — мовила я та усміхнулася.

— Знаю, — прошепотів він. — Мусимо підкорятися правилам шоу.

— Можливо, це не так і погано. Зараз я нічого не бачу, але відчуття настільки глибокі. Не знаю, як це пояснити.

— Ти теж відчуваєш цей зв'язок? — спитав він хриплим голосом, а я просто кивнула.

— Як тебе звати насправді? — поцікавилася я.

— Мафіо, — відповів він.

— Я маю на увазі справжнє ім'я.

— На цьому шоу я хочу бути саме Мафіо, а не будь-ким іншим, — сказав хлопець.

— Тобто ти не хочеш бути зі мною справжнім? — спитала я та інстинктивно повернула голову в ту сторону, де він сидів.

— Це і є я справжній.

— Гаразд, тоді я буду для тебе Ельзою.

— Я впізнав тебе, Еліно, — мовив хлопець і те, як він назвав моє ім'я, змусило мене затремтіти. — Та все ж Ельза мені більше подобається.

— Тоді домовилися, — сказала я та усміхнулася.

— Сподіваюся, що ти любиш полуницю.

— Обожнюю, але до чого тут полуниця?

— Відкрий рота, — заговорив він.

— Ем, що? — здивувалася я та насупила брови.

— Я ж просто тебе погодую, Елін!

Мафіо тихо засміявся, а я ледь розімкнула свої губи. Насправді це здавалося мені дивним і, напевно, мої щоки вже такі червоні, як дозрілий помідор. Я відчула на своїх губах щось холодне. Легко доторкнулася кінчиком язика, пробуючи солодкий смак молочного шоколаду. Я легенько надкусила полуницю, відчуваючи неймовірну насолоду. Солодкий шоколад в поєднанні з кислою полуницею — це справді дуже смачно. Особливо, коли тебе з рук годує малознайомий хлопець і ти нічого не бачиш. Між нами з'явилася якась інтимна напруга і, здається, я стала більш розкутою. Мені справді в один момент захотілося, щоб замість цієї полуниці були його губи.

— У коробці є для тебе подарунок, — сказав Мафіо мені на вухо.

— Що там? — тихо спитала я.

— Твоє крижане серце, яке я спробую розтопити, — відповів він. — Сподіваюся, що ми ще зустрінемося.

Хлопець легенько провів своїми пальцями по моїй руці, а тоді просто пішов, залишаючи за собою лише холод. Я глибоко вдихнула, переповнена всіма почуттями. Коли двері зачинилися, нарешті зняла ту пов'язку. Спершу очам було важко звикнути до світла, а потім зір з'явився. Я відкрила коробочку та побачила підвіску з кулоном у вигляді серця, що розділялося на дві частини. Зараз кулон був з'єднаним і я легенько усміхнулася. Ось воно — моє крижане серце. Та здається, його щойно встигли розтопити.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 16 17 18 ... 23
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шукаю тебе, Ксана Рейлі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шукаю тебе, Ксана Рейлі"